Відповідно до наших переконань та на основі тих функцій, які властиві контролінгу, доцільно утворити окрему функціональну службу - відділ контролінгу. Головним аргументом такого висновку слід вважати те, що контролінг, як складова частина управління, використовує найновіші знання з теорії і практики планування обліку, контролю, аналізу, інформаційних систем з метою прийняття виважених управлінських рішень. Найважливіша функція контролінгу зводиться до координації діяльності тих систем, які забезпечують виконання вищенаведених різновидів господарювання.
Здійснити таку координацію різних систем під силу лише структурно відокремленому підрозділу підприємства чи організації - відділу або службі контролінгу. А отже й сам контролінг слід розглядати набагато ширше від внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Він є обов'язковим атрибутом стратегічного управління, а сам контролер найбільше підходить на роль стратега корпорації чи фірми. Це зайвий раз доводить об'єктивність наведених тверджень.
Суттєвого значення на стадії вирішення проблеми впровадження контролінгу набувають питання вибору підприємств та організацій, на яких варто створювати окремі відділи (служби) контролінгу.
Досі немає єдиного рецепту організації служби контролінгу. Практика діяльності німецьких фірм засвідчує, що на підприємствах з чисельністю працюючих до 100 осіб взагалі відсутня посада контролера. Його
Функцію бере на себе керівник секції обліку та звітності.
Таку посаду вводять на великих і середніх фірмах. Зі звичайної структури заводоуправління контролеру в адміністративне підпорядкування передають виробничу бухгалтерію, відділи статистики, планування та прогнозування. Головний бухгалтер і його служба безпосередньо контролеру не підпорядковуються. Проте й цьому немає єдності, ні в теорії, ні на практиці.
У сша в більшості випадків контролер - це комерційний директор підприємства або, згідно з нашою термінологією, заступник директора з економічних питань, головний економіст. Йому підпорядковані відділи та служби зовнішнього аудиту (фінансова бухгалтерія), виробничої бухгалтерії, ревізії, організації виробництва страхування і доволі часто - інформаційно-обчислювальний центр [3,12].
Безперечно, для вітчизняного малого бізнесу також не може бути й мови про створення відокремленого підрозділу чи навіть введення у штатний розклад посади контролера. Найкраще в наших умовах для виконання функціональних обов' язків контролера на вітчизняних підприємствах підходить головний бухгалтер або ж керівник такого підприємства.
На підприємствах з чисельністю працюючих 500 - 900 осіб може бути введена посада контролера. Але, звичайно ж, контролер на середньому підприємстві буде зайнятий не лише контролінгом. Він може виконувати й інші завдання, наприклад керувати комерційним відділом, фінансовою бухгалтерією, обчислювальним центром, займатися кадровими питаннями і т. Ін. Але у випадку необхідності він має бути готовим взяти на себе відповідальність за систему контролінгу.
Виходячи з цих міркувань, найкраще вести пошук кандидатури, яка відповідатиме за контролінг, на самому підприємстві, оскільки це зменшує ризик. Недоліки і слабкі місця власних співробітників керівнику відомі, і їх можна виправити. Значно важче це зробити, коли маєш справу з працівником, що прийшов зі сторони.
Отже, коли вибір зупинився на працівникові свого підприємства, необхідно попередньо навчити майбутнього контроллера новій справі, у тому числі й техніці роботи, щоб він якомога швидше усвідомив своє завдання.
При цьому контролер має бути незалежним від інших організаційних структур і підпорядковуватись лише керівнику організації. Щоб володіти усією необхідною інформацією, і не тільки документально зафіксованою, контролеру слід входити у менеджмент організації. Адже не секрет, що безпосередня участь його в різних виробничих нарадах, теоретичних семінарах, зборах акціонерів стимулюватиме підготовку найбільш вдалих управлінських рішень.
» следующая страница »
1 ... 55 56 57 58 59 6061 62 63 64 65 ... 293