Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Інші вважають, технологія - будь-який електронний або механічний процес, що може використовуватися при здійсненні професійної діяльності або шлях, яким організація описує свій життєвий цикл.

Суть технології менеджменту полягає в установленні організаційного порядку в системі і визначенні раціональної послідовності виконання управлінських робіт [4; с. 333].

Адже технологія менеджменту тлумачиться як і низка вимог, а саме як:

-                    Єдність технологічного процесу;

-                    Неперервність технологічного процесу;

-                    Мінімальна вартість і трудомісткість технологічних процесів;

-                    Рівномірність завантаження апарату управління.

Вважаємо, що, перш за все, технологія менеджменту - це процес збирання, обробки і передачі інформації з метою підготовки, прийняття і реалізації рішень.

Тобто рішення у сфері менеджменту являє собою процес, який реалізується суб'єктом управління і визначає дії, спрямовані на вирішення поставленого завдання в даній фактичній чи запроектованій ситуації. Таке рішення в широкому значенні розглядається як акт реалізації влади з вибором способу дій у конкретній ситуації. Рішенням визначається, хто і що має здійснити, в які строки, з якими затратами праці і коштів, в якому порядку, при якому розподілі обов'язків, прав і відповідальності, за якої організації контролю, яких результатів слід очікувати.

На наш погляд, технологія менеджменту не має чітких меж, тут можна погоджуватися з одним чи зі всіма авторами хто придав цьому увагу, поруч з цим ніщо не заважає робити свої висновки.

Тут слід наголосити лише те, що технологія управління виступає як ланцюг послівних і в той самий час, логічнообгрунтованих етапів керівництва, а саме основних складових технології: (рис. 1.)

А)    функції менеджменту;

Б)     методи управління;

В)     управлінські рішення;

Г)     інформаційне забезпечення процесу управління або процес комунікації.

Рис. 1. Складові технології менеджменту

По-перше, звідси, випливає, безперервність виконання функцій менеджменту, які і є його технологію.

„люди приходять і відходять, але функції залишаються незмінними. Тому ясно, що вивчення функцій має колосальне значення...", - стверджував г. Черч. [5; с. 381].

Загалом під функціями менеджменту слід розуміти види управлінської діяльності, які забезпечують формування способів управлінського впливу. На сучасному етапі розвитку менеджменту до загальних функцій належать планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання. В минулому файоль виділяв планування, організування, розпорядництво, координування і контролювання. Науковці колишнього

Радянського союзу говорили про шість функцій: планування, організування, координування, стимулювання, регулювання та контролювання. Мескон, альберт і хедоурі запропонували розглядати чотири функції: планування, організування, мотивування і контролювання. Останній підхід виглядає досить привабливим, однак відмовлятись від функції регулювання недоцільно, оскільки дослідження показують, що ця функція бере активну участь у здійсненні будь-якого управлінського процесу [4; с. 52].

Отже, сутність та зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління відображають в собі функції менеджменту.

По-друге, що ж грунтується під методом управління?

Тут варто лише згадати, сукупність засобів й прийомів впливу на колектив працівників і окремих виконавців для досягнення конкретних цілей організації:

-                 Організаційно-розпорядчі (сукупність прийомів належного впливу на персонал, що носять адміністративний характер);

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22  ... 293