Як бачимо, погіршення світової кон'юнктури вказало на недоліки актив -ної лібералізації оподаткування у нових країнах Об'єднаної Європи, але не виявило беззаперечних переваг встановлення в них широких меж податкової експансії. З одного боку, особливо в сучасних умовах країнам - імпортерам капіталу необхідно створити сприятливе податкове середовища господарю -вання, аби привернути увагу інвесторів. З іншого - не менш важливою є оп-тимізація напрямів використання податкових надходжень. У нових (насамперед постсоціалістичних) країнах ЄС громадяни-виборці часто вимагають якнайшвидшого підвищення соціальних стандартів до західноєвропейського рівня і їх мало цікавить фінансове забезпечення цього кроку. Це породжує спокусу розширення соціальної складової функціонування держави, в тому числі за рахунок скорочення економічних видатків бюджету [10], не піддатися якій можуть не всі. Але, як показала практика, перекоси у нарощуванні соціальних видатків (зокрема, за високого рівня оподаткування і низьких темпів зростання ВВП, що до рецесії простежувалось в Угорщині), - роблять країну вразливою за появи кризових явищ і негативно позначаються на перспективах її економічного розвитку.
Зауважимо, що антикризові заходи багатьох постсоціалістичних країн ЄС передбачали корекцію соціальної складової функціонування держави (в тому числі послаблення фіскальних позицій соціального оподаткування). Так, згадана нами Угорщина, що у 2008 р. займала четверту позицію у ЄС (третю серед нових країн ЄС після Естонії та Чехії) за показником частки соціальних платежів роботодавців у ВВП, у 2009-2010 рр. знизила їхні ставки на 5 в. п. Чехія, у 2007 р. лідируючи в Об'єднаній Європі щодо фіскальної ефективності соціального оподаткування, в умовах рецесії зменшила його ставки на 1,5 в. п. для найманих працівників та на 1 в. п. - для роботодавців. Болгарія у 2009-2010 рр. вдалася до зниження ставок відрахувань до державних соціальних фондів на 4 в. п. (на 2 пункти щороку). Словаччина у цей період дещо зменшила навантаження соціальних платежів на самозайнятих.
Зниження базової ставки корпоративного податку, була Угорщина (з 21,3% до 20,6, згодом - 19%). Відбулися також поступові зменшення ставки у Словенії (до 20%) та Чехії (до 19%), що були заплановані до рецесії; Естонія відклала таку податкову трансформацію. У 2011 р. базова ставка податку на прибуток у нових країнах Об'єднаної Європи варіювала від 21% в Естонії до 10% у Болгарії та Кіпрі за середньої ставки на території ЄС 23,1%, а серед країн ЄС-15 - 26,7%.
Зазначимо також, що особливо в сучасних умовах нові країни ЄС потребують податкового заохочення інноваційно-інвестиційної діяльності шляхом надання податкових пільг (із метою спрямування максимуму обмежених фінансових ресурсів у "точки" зростання ВВП). Крім того, актуалізувалась необхідність податкової підтримки найбільш вразливих до появи кризових явищ галузей економіки і видів підприємницької діяльності за підвищення вимог до "фіскальної безпечності" (мінімізації можливостей для "проїдання") пільг. Утім, на практиці нові країни ЄС по-різному підходять до активізації пільгового оподаткування прибутку. Так, Словенія за погіршення світової кон'юнктури збільшила інвестиційну податкову знижку, а Словаччина прийняла рішення про надання державних субсидій і податкових знижок для суб'єктів ринку, які виконують науково-дослідні роботи для бізнес-сектора. Низка інших нових країн ЄС, істотно знизивши базову ставку корпоративного оподаткування до рецесії, утрималася від запровадження нових (корекції) інвестиційних пільг.
Угорщина з липня 2010 р. зменшила ставку податку на прибуток до 10% щодо перших 500 млн угорських форинтів податкової бази (це насамперед пільга для малого та середнього бізнесу). Литва на період 2009-2011 рр. знизила ставку корпоративного оподаткування для малих підприємстві з 13 до 5%, а у 2010 р. застосовувала ставку в розмірі 10% для сільськогосподарських виробників (у 2011 р. їхній прибуток знову оподатковувався за базовою ставкою 15%). Болгарія ще до фінансово-економічної кризи ініціювала п'ятирічні податкові канікули стосовно оподаткування прибутку від сільськогос -подарської діяльності, для обробної промисловості, виробництва високотех-нологічної продукції і будівництва інфраструктури, а Румунія - запровадила ставку податку 2% для сільськогосподарських підприємств і низку звільнень від оподаткування (за базової ставки 16%).
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10