Проектний аналіз

У соціальному аналізі проекту розробники, оцінюючи соціальну структуру населення, приділяють увагу питанням забезпечення ефек­тивної зайнятості. Тому, визначаючи перспективну стратегію, пріо­ритетні напрями та критерії підтримки проектів, першочерговість ре­алізації має належати проектам, які створюють додаткові місця і спри­чиняють мультиплікаційний ефект у вигляді збільшення грошових доходів населення, розширення масштабів ринку споживчих товарів та послуг (продовольства, промтоварів, житла, медикаментів) і засобів виробництва для їх виготовлення.

Завданням аналітиків також є оцінка можливого впливу проекту на формування нової структури та якості робочої сили. Трансформація економіки, перехід до нових технологічних вирішень виробництва вимагає від працівників інших якостей. Нині опановані загальні та професійні знання, набутий виробничий досвід відносяться зовсім до іншої епохи, яка великою мірою відійшла в минуле, і практично не потрібні з огляду на нові умови та вимоги виробництва. Для забезпе­чення ефективної зайнятості сьогодні замало зберегти існуючі і ство­рити нові робочі місця, необхідно, щоб працівники відповідали вимо­гам сучасного бізнесу. Тому проекти мають таке важливе завдання, як підготовка персоналу, навчання інноватики та підприємницького ми­стецтва (для менеджерів середньої та вищої ланки).

Діагностика соціальної структури передбачає визначення фактич­них показників, їх тенденцій, прогнозування змін структури зайня­тості. До основних індикаторів зайнятості для регіонів належать:

—  чисельність трудових ресурсів;

—  кількість зайнятих (тис. чол. і в процентах від працездатного на­селення);

—  кількість безробітних (тис. чол. і в процентах від економічно ак­тивного населення);

—  чисельність зареєстрованих безробітних (тис. чол. і в процен­тах до загальної чисельності безробітних).

Однією з умов досягнення успіху проекту є завоювання прихиль­ності, підтримки активного населення та організацій по експлуатації та обслуговуванню проекту. Це стосується всіх стадій проектного цик­лу, їх участь може набувати різних форм:

—  консультації щодо відбору й планування інвестицій;

—  надання робочої сили, матеріалів або фінансових вкладень;

—  моніторинг за реалізацією проекту.

Залучення бенефіціаторів (одержувачів вигід від проекту) до підго­товки й реалізації проекту дозволяє керівництву проекту підвищити ймовірність одержання вигід, послабити або усунути опір, домогтися підтримки і підвищити стабільність проектів. Без активної участі по­тенційних бенефіціаторів проекти, як правило, працюють непродук­тивно. Більше того, незадовільні результати проекту призводять до втрати населенням довіри до дій державних органів, покликаних за­безпечити їм вигоди. Помилкою розробників є недооцінка технічних можливостей місцевого населення, оскільки втрата вигід від їх участі є очевидною.

Для активізації залучення населення до роботи по проекту або по­долання опору соціолог має виявити ступінь групової солідарності населення, визначити чинники цієї згуртованості, передбачити мож­ливість протистояння економічній ідеології цих груп. Групова со­лідарність, тобто усвідомлення себе членами групи як єдиного цілого, може мати як пасивні, так і активні форми. Пасивні форми генерують моральну згуртованість всередині групи завдяки усвідомлюваній подібності за соціально-економічними ознаками. Активні форми солідарності мають вияв у розвитку асоціативних зв’язків, характері взаємодії. Оскільки рівень самосвідомості є похідною від об’єктивно­го становища, найістотніший вплив на неї справляють:

—  соціальний простір;

—  ідеологічна інформація;

—  матеріальна відповідальність;

—  соціальна відповідальність.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 188 189 190 191 192 193194 195 196 197 198  ... 204