Політична економія

Легальні монополії — монополії, які створюють на законних підставах з метою захисту інтелектуальної власності (такими монополіями є патентна сис­тема, система авторських прав і товарних знаків, захист яких регулюють спе­ціальні закони).

Лихварський капітал — характерна для докапіталістичного способу ви­робництва самостійна форма капіталу, що приносила високі відсотки від його позики.

Лістинг (англ. list — список) — допуск цінних паперів компанії до офіційної торгівлі (котирування) на ФБ після оцінки їх інвестиційних якостей.

Мануфактура (лат. manus — рука і factura — виготовлення) — це коопера­ція праці, заснована на одиничному поділі праці — поділі праці всередині під­приємства, тобто на спеціалізації найманих працівників з виготовлення пев­ного продукту або виконання певної операції.

Маржа — різниця між відсотковими ставками, курсами цінних паперів, що діють в один і той самий час за різних умов продажу, купівлі, кредитування, між ставками за залученими та виданими кредитами.

Маркетинг — спрямована на задоволення потреб споживачів та отри­мання прибутку діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка по­лягає у просуванні товарів на ринки, формуванні попиту, стимулюванні збуту товарів, розвитку і прискоренні обігу товарного капіталу.

Маса додаткової вартості — абсолютна величина додаткової вартості, що створюється певним авансованим капіталом.

Масштаб цін — вагова кількість золота або срібла (грошового металу), прийнята за грошову одиницю у певній країні.

Матеріаломісткість продукції — відношення вартості загального обсягу матеріальних ресурсів, витрачених на виробництво товарів, до вартості про­дукції загалом.

Машинне виробництво — форма організації виробництва, заснована на використанні машин як засобу праці.

Метод політичної економії — система теоретичних підходів, способів, за­собів, прийомів і операцій, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони та механізми їх дії, тобто пізнають те, що утворює предмет цієї науки.

Метод прискореної амортизації основного капіталу — швидке, порівня­но з нормативними строками використання засобів праці, повне перенесення балансової вартості елементів основного капіталу на витрати.

Методологія — наука про систему підходів і способів пізнання закономір­ностей розвитку світу, окремих його складових і властивостей.

Механізм взаємодії попиту, пропозиції і ціни робочої сили — взаємо­дія найманих працівників і роботодавців, які мають змогу брати до уваги ко­рисність купівлі-продажу товару робоча сила: роботодавці враховують гра­ничну продуктивність ще однієї одиниці робочої сили та граничний дохід, а продавці робочої сили беруть до уваги альтернативу праці, якою є відпочи­нок (дозвілля).

Міжгалузева конкуренція — боротьба підприємців різних галузей еконо­міки за найприбутковіші сфери (вигідні умови) застосування капіталу з метою одержання рівновеликого прибутку на авансований рівновеликий капітал.

Мінімальна заробітна плата — розмір заробітної плати, нижче якого жо­ден державний, приватний наймач працівників не має права оплачувати від­працьовану погодинну чи відрядну норму праці.

Мінова вартість — здатність товару обмінюватися на інші товари, тобто відношення товару до товару в процесі їх обміну.

Монополізм — економічне явище, сутність якого полягає у нав'язуванні господарськими суб'єктами, які сконцентрували у своїх руках велику власність та економічну владу на ринку, власних інтересів контрагентам і суспільству, в ігноруванні їх інтересів і потреб.

Монополія (грец. monos — один іроїео — продаю) — захоплення еконо­мічними суб'єктами частини або всього ринкового простору і встановлення на ньому свого панування.

Монопольна земельна рента — різниця між монопольно високою ціною та вартістю сільськогосподарської продукції, що виробляється на землях з унікальними якостями і присвоюється їх землевласниками.

 

« Содержание


 ...  442  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я