Теорія змішаної економіки. Як стверджують її представники, змішана економіка — це економічна система, заснована на різних формах власності, розвиток якої регулюється ринком, традиціями та державними централізованими рішеннями. За змішаної економіки роль держави полягає в економічному плануванні, перерозподілі виробленого доходу, здійсненні спільного (змішаного) державно-приватного підприємництва.
Залежно від суб'єктів регулювання ринкових відносин виокремлюють такі типи ринку: нерозвинутий, вільний (класичний) і регульований.
Нерозвинутий ринок. Його характеризують спонтанні, випадкові відносини суб'єктів, здебільшого товарного (бартерного) характеру. Однак і вони посилюють мотивацію до виробництва товарів.
Вільний (класичний) ринок. Особливість його полягає у вільній торгівлі товарами і послугами незалежних товаровиробників, жоден з яких не є монополістом продукції і не контролює цін, а процес ціноутворення відбувається через механізм вільної конкуренції, взаємодію попиту і пропозиції.
Отже, до головних характеристик вільного ринку належать:
— необмежена кількість учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;
— вільний доступ усіх членів суспільства до будь-якої господарської діяльності;
— мобільність усіх факторів виробництва, свобода руху капіталу;
— однорідність однойменних товарів (відсутність торгових марок та ін.);
— наявність у кожного учасника ринку вичерпної інформації про ринок (попит, пропозицію, ціну, норму прибутку та ін.) для формування раціональної поведінки;
— стихійне встановлення цін у процесі вільної конкуренції;
— відсутність монополізму і державного регулювання;
— відсутність дефіциту товарів;
— неможливість суб'єктів ринку вплинути на рішення конкурентів неекономічними методами.
Головна перевага вільного ринку полягає в його функціонуванні на основі механізму саморегулювання, задоволенні потреб через попит і пропозицію, формуванні за допомогою ціни орієнтирів для капіталовкладень. Проте вільний ринок нерідко ігнорує соціальні наслідки економічної діяльності, проявляє байдужість до проблем довкілля, видів діяльності, які не приносять швидкого прибутку (фундаментальна наука, культура, освіта та ін.).
Регульований ринок. Для цього типу ринку характерне активне втручання держави та інших суспільних інститутів у економічні відносини. Вдаючись до регулюючих заходів, держава впливає на попит (держзамовлення, митні тарифи), норму прибутку (податки, митні тарифи), інвестиційну політику (кредитні ставки), умови функціонування ринкових механізмів (антимонопольне законодавство) та ін. Саме таким більшість економістів вважає сучасний ринок. Сьогодні вільний ринок часів А. Сміта неможливий, він обов'язково поєднуватиме механізми ринкового саморегулювання і державного регулювання. Сучасна ринкова система функціонує на основі високорозвинутої технології, різноманітних форм власності, власної інституціональної бази й активного втручання держави в економіку.
Типізація ринкової системи дає змогу виокремити за її сутніс- ними ознаками вільне ринкове господарство, соціально орієнтовану ринкову економіку та перехідну до ринку економіку.
Узагальнюючи історичний досвід багатьох країн, що побудували ринкову економіку, можна виділити три основні моделі переходу до ринку: природно-історичну, державну та зовнішньоекономічну. Вони відображають певні загальні закономірності трансформаційного процесу, а кожна окрема країна наповнює їх власними особливостями.
» следующая страница »
1 ... 237 238 239 240 241 242243 244 245 246 247 ... 452