Податковий менеджмент

<...>

Стаття 14. Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності

1.    Ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціаль­них інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

2.     Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господа­рювання, встановлених у статті 6 цього Кодексу.

3.    Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання-ліцензіата на провадження за­значеного в ньому виду господарської діяльності протягом визна­ченого строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов’язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

4.    У сферах, пов’язаних із торгівлею за грошові кошти (готів­ку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових ва­лютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіж­ними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками), у сфері грального бізнесу та побутових послуг, інших сферах, визначених законом, може здійснюватися патентування підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує пра­во суб’єкта господарювання займатися певними видами підпри­ємницької діяльності впродовж встановленого строку. Спеціаль­ний торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до закону. <...>

5.    У необхідних випадках держава застосовує квотування, встановлюючи граничний обсяг (квоти) виробництва чи обігу певних товарів і послуг. <... >

Стаття 15. Технічне регулювання у сфері господарювання

1.    У сфері господарювання застосовуються:

технічні регламенти;

стандарти;

кодекси усталеної практики;

класифікатори;

технічні умови.

2.    Застосування стандартів чи їх окремих положень є обов’язковим для:

суб’єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах;

учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлен­ня чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;

виробника чи постачальника продукції, якщо він склав де­кларацію про відповідність продукції певним стандартам чи за­стосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

3.    У разі виготовлення продукції на експорт, якщо угодою (контрактом) визначено інші вимоги, ніж ті, що встановлено тех­нічними регламентами, дозволяється застосування положень уго­ди (контракту), якщо вони не суперечать законодавству України в частині вимог до процесу виготовлення продукції, її зберігання та транспортування на території України.

(Стаття 15 в редакції Закону № 3164-ІУ від 01.12.2005)

Стаття 16. Дотації та інші засоби державної підтримки суб’єктів господарювання

1.    Держава може надавати дотації суб’єктам господарювання: на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчу­вання, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб’єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідно­му для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, пе­редбачених законом.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 135 136 137 138 139 140141 142 143 144 145  ... 224