КОНТАНГО - співвідношення цін, при якому ціни за угодами на строк перевищують ціни на наявний товар, а котирування далеких позицій вище котирувань ближніх.
КОНТОКОРРЕНТНИЙ РАХУНОК (від італ. conto cor- rente - поточний рахунок) - єдиний рахунок підприємства, через який проводяться всі операції банку з даним клієнтом. Поєднує в собі розрахунковий (поточний) і позичковий (кредитний) рахунки. На контокоррентному рахунку відображаються, по-перше, позички банку і всі платежі з рахунка з доручення даного клієнта і, по-друге, кошти, що надходять до банку від клієнтів даного підприємства у вигляді оплати рахунків за продукцію, внесків, повернення позички тощо.
КОНТРАКТ (від лат. contraktus - договір) - угода (частіше письмова) із взаємними зобов’язаннями для договірних сторін. Контракт включає в себе визначення договірних сторін, предмет договору, контрактну ціну й загальну суму контракту, строки поставок товарів, умови платежів, види упаковки й маркування товарів, гарантії сторін, штрафні санкції і відшкодування збитків, страхування, арбітраж. Контракт може містити й інші умови.
КОНТРАФАКЦІЯ (від франц. contrefaction - підробка) - використання фірмами чужих товарних знаків (як правило, виробів, що вже зарекомендували себе). Підприємство, інтереси якого порушуються контрафакцією, може вжити заходів до захисту права на приналежний йому товарний знак у порядку, встановленому законодавством відповідної держави.
КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА (від лат. con - до і centrum - центр, осередок) - процес все більшого зосередження виробництва на великих підприємствах. При цьому на таких підприємствах зосереджується все більша частина засобів виробництва, працівників і випуску продукції. Здійснюється в різних формах: збільшення розмірів діючих підприємств і їх розширення, реконструкція і модернізація, комбінування й обслуговування. Концентрація виробництва як форма організації виробництва дозволяє використовувати переваги великого виробництва. Разом з тим концентрація виробництва веде до монополізму. Тому в практиці країн з ринковою економікою забезпечується раціональне сполучення великих, середніх і малих підприємств.
КОНЦЕРН (від англ. concern - справа, інтерес) - одна з форм монополій, об’єднання багатьох промислових, фінансових і торговельних підприємств, що формально зберігають самостійність, але фактично підлеглі фінансовому контролю й керівництву пануючій в об’єднанні групи підприємців. Створення концерну має на меті протистояти конкурентній боротьбі й одержувати максимальні доходи шляхом використання спільних фінансових зв’язків, патентно-ліцензійних угод, різного роду договорів про спільні інтереси або про ті чи інші питання тощо.
Відповідно до законодавства України під концерном розуміється статутне об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на підставі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців. У цілому концерн як форма організації виробництва означає посилення централізованого начала в управлінні. Концерн може створюватися за двома різними критеріями: 1) диверсифікова- ності; 2) об’єднання підприємств і організацій, пов’язаних єдиним технологічним циклом (від видобутку сировини до післяпродажного обслуговування). Керівництво концерном здійснює правління, що складається, як правило, із власників пакетів акцій. Воно вирішує принципові питання діяльності концерну, здійснює контроль і загальне керівництво його справами. Оперативне управління справами концерну здійснюється шляхом контролю і загального керівництва його справами. Оперативне управління справами концерну здійснює підлегла правлінню рада директорів (менеджерів).
КОН’ЮНКТУРА (від лат. conjunctura - зв’язувати, з’єднувати) - 1) сукупність умов у їх взаємозв’язку, обстановка, що склалася або складається в економічній області (на ринку), яка визначає її подальший розвиток; 2) сукупність ознак, що характеризують поточний стан економіки в певний період.
» следующая страница »
1 ... 114 115 116 117 118 119120 121 122 123 124 ... 224