Визначення ціни об ’єкта приватизації
Визначення ціни об’єктів приватизації здійснюється на засадах:
експертної оцінки вартості активів для визначення розміру статутних фондів господарських товариств, до яких вноситься державне майно, та державного майна (у тому числі пакетів акцій) у разі його продажу шляхом викупу або продажу одному покупцю та в інших випадках, передбачених законодавством;
застосування заходів фінансової реструктуризації з метою запобігання банкрутству підприємств, погашення простроченої заборгованості перед Державним бюджетом України, Пенсійним фондом України, із заробітної плати;
проведення оцінки вартості майна об’єктів агропромислового комплексу (крім радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства) та об’єктів, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням експертної оцінки.
Ринкові ціни пакетів акцій ВАТ, що приватизуються шляхом продажу на організаційно оформлених ринках цінних паперів у встановленому порядку, складаються виходячи із співвідношення попиту та пропозиції в ході продажу. При цьому ринкові ціни можуть бути вищими або нижчими за початкові ціни.
6 Проблеми приватизації в Україні
В період переходу України до ринкових відносин процесам реформування власності надається особливе, якщо не вирішальне, значення. Трансформація відносин власності в країні відбувалася та відбувається, маючи стрижнем перетворень приватизацію - не атрибут існуючої суспільно-економічної формації, але засіб підвищення ефективності суспільного виробництва. Роздержавлення і приватизація - такі перетворення в економіці будь-якої країни, з якими не варто надто поспішати, але й не слід зволікати, бо це в обох випадках може призвести до негативних наслідків (недовіра населення, перерозподіл власності серед грошовитих, зростання безробіття і т.п.). Тобто підходити до реформування економіки потрібно продумано, виважено, конструктивно. На жаль, те, як проходили процеси трансформації власності в Україні, ще раз засвідчило про їх непродуманість як в центрі, так і на місцях.
Для України реформування власності набуло виняткової ваги, що насамперед пояснюється одвічним прагненням українського народу до надбання власності. Іншими словами, мова йде про формування прошарку власників, господарів як провідної, домінуючої соціальної бази багатоукладної, соціальне орієнтованої економіки. В третє тисячоліття ми прийшли з близько 75 тис. підприємств, організацій та інших структур, що змінили свою форму власності. Але чи змінили вони своє відношення до праці? Чи відбулася реальна трансформація економічних відносин? Чи стали вони працювати прибуткове?
Україна на своєму прикладі переконалась, що провести приватизацію - це не тільки змінити форму власності, а й створити сприятливі організаційно- правові умови для подальшого ефективного розвитку господарських одиниць, провести докорінну перебудову і самого господарського механізму, здійснити масштабну демонополізацію багатьох галузей національної економіки, дати можливість іноземному капіталу вливатись у вітчизняну економіку, ліквідувати застарілий механізм впливу виконавчих структур на економічні процеси; це також й зміна світоглядної орієнтації громадян щодо пізнання і розуміння суспільно-економічних явищ, які раніше не спостерігались, а з'явились зовсім недавно і стали невід'ємною частиною нашого буття.
Отже, трансформація відносин власності призвела до різкої зміни галузевої структури як економіки країни в цілому, так й по регіонах.
Починаючи з 1992 року, в Україні розпочалися глобальні зміни в економіці, підґрунтям яких був Акт проголошення суверенітету молодої держави. За десять років було передано у приватне володіння майже 20 тис. середніх і великих державних підприємств, серед яких значну частину склали підприємства АПК та 55 тис. об'єктів малої приватизації знайшли свого власника. Суттєва підтримка при цьому була надана Міжнародною фінансовою корпорацією. Так, близько 20 тис. підприємств торгівлі, сфери побуту та громадського харчування, нежитлових приміщень і об'єктів незавершеного будівництва у 21 обласному центрі та багатьох населених пунктах України, а також у 16 містах Автономної республіки Крим знайшли своїх власників за сприянням проекту технічної допомоги "Мала приватизація в Україні", що здійснює МФК за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). Значна частина підприємств знаходиться в муніципальній власності, що визначило, певною мірою, регіональну специфіку трансформаційних процесів у сфері відносин власності. Це - підприємства харчової промисловості, будівництва, автотранспортні та авторемонтні підприємства, ряд підприємств АПК. Усі вони в результаті приватизації та акціонування роздержавлені практично на 70-90%. Але державна частка ще залишається доволі великою (таблиця 3.1).
» следующая страница »
1 ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87 ... 433