Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

Атестацію аудиторів провадить комісія, яку призначає націо­нальний орган з акредитації, у два етапи:

♦                перевірка та оцінка теоретичних знань (шляхом бесіди або письмової роботи);

♦                стажування у певному напрямкудіяльності для оцінки прак­тичних навичок та відповідності вимог ДСТУ 3418-96.

У разі позитивної оцінки теоретичних знань аудитору видаєть­ся посвідчення і направлення на стажування, яке передбачає участь:

♦                у сертифікації продукції (не менше трьох робіт із сертифі­кації та двох робіт з акредитації органу);

♦                у сертифікації систем якості й атестації виробництва (не менше трьох разів);

♦                в акредитації випробувальних лабораторій (не менше трьох разів).

Кандидат, який пройшов обидва етапи, одержує сертифікат аудитора (не більше як на три роки), який реєструється в реєстрі системи сертифікації УкрСЕПРО.

Тема 11

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА СЕРТИФІКАЦІЇ

Питання, що стосуються міжнародної системи сертифікації, розглянуто насамперед крізь призму взаємного визнання резуль­татів сертифікації в країнах європейського співтовариства. Ко­ротко охарактеризовано модульний принцип сертифікації на різних етапах життєвого циклу продукції, описано діяльність ос­новних міжнародних організацій, що займаються питаннями сер­тифікації — Європейської організації з випробувань і сертифі­кації, Технічного комітету КО/ТК176, Міжнародної конференції з акредитації випробувальних лабораторій (ІБАС).

1.  Взаємне визнання результатів

1 *                   •••                         ••                                                V

сертифікації в країнах європейського співтовариства

1.1.             Політика європейського співтовариства з оцінювання відповідності

1988 року в Брюсселі відбувся симпозіум західно-європейсь­ких країн з питань сертифікації та випробувань, на якому було розроблено рекомендації зі створення єдиних для європейської співдружності (згодом — Європейського Союзу, ЄС) принципів сертифікації та випробувань. Комісія ЄС підготувала резолюцію з питань комплексного підходу до технічних умов, випробувань і сертифікації:

♦               пропонується підприємствам країн ЄС впровадити систе­ми управління якістю на базі стандартів БМ 29001, БМ 29002, БМ 29003;

♦               затверджуються єдині для країн ЄС критерії оцінки ком­петентності й незалежності випробувальних лабораторій, органів з акредитації та сертифікації.

У країнах ЄС існували значні розбіжності у процедурах підтвердження безпечності виробів — це могло бути як заявою- декларацією, так і сертифікацією з боку третьої сторони. Але в 1985 році було ухвалено Директиву Ради ЄС про технічну гармо­нізацію, в якій розмежовується роль основних вимог і стандартів. Відповідність основним вимогам визначається обов’язковою, на відміну від вимог стандартів. Якщо стандарт гармонізований, то продукція, виготовлена за ним, вважається такою, що відповідає основним вимогам; якщо стандарт негармонізований, то необхід­ним є підтвердження відповідності третьою стороною.

1.2.                       Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації

Комплексний підхід наближує перехід до взаємного визнан­ня результатів сертифікації за умови компетентності, високого технічного оснащення і відкритості. Створений Комісією ЄС банк даних “Сертифікат” містить інформацію про всі існуючі в Європі системи сертифікації, методики випробувань, лабораторії і вип­робувальні центри тощо.

 

« Содержание


 ...  66  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я