Атестацію аудиторів провадить комісія, яку призначає національний орган з акредитації, у два етапи:
♦ перевірка та оцінка теоретичних знань (шляхом бесіди або письмової роботи);
♦ стажування у певному напрямкудіяльності для оцінки практичних навичок та відповідності вимог ДСТУ 3418-96.
У разі позитивної оцінки теоретичних знань аудитору видається посвідчення і направлення на стажування, яке передбачає участь:
♦ у сертифікації продукції (не менше трьох робіт із сертифікації та двох робіт з акредитації органу);
♦ у сертифікації систем якості й атестації виробництва (не менше трьох разів);
♦ в акредитації випробувальних лабораторій (не менше трьох разів).
Кандидат, який пройшов обидва етапи, одержує сертифікат аудитора (не більше як на три роки), який реєструється в реєстрі системи сертифікації УкрСЕПРО.
Тема 11
МІЖНАРОДНА СИСТЕМА СЕРТИФІКАЦІЇ
Питання, що стосуються міжнародної системи сертифікації, розглянуто насамперед крізь призму взаємного визнання результатів сертифікації в країнах європейського співтовариства. Коротко охарактеризовано модульний принцип сертифікації на різних етапах життєвого циклу продукції, описано діяльність основних міжнародних організацій, що займаються питаннями сертифікації — Європейської організації з випробувань і сертифікації, Технічного комітету КО/ТК176, Міжнародної конференції з акредитації випробувальних лабораторій (ІБАС).
1. Взаємне визнання результатів
1 * ••• •• V
сертифікації в країнах європейського співтовариства
1.1. Політика європейського співтовариства з оцінювання відповідності
1988 року в Брюсселі відбувся симпозіум західно-європейських країн з питань сертифікації та випробувань, на якому було розроблено рекомендації зі створення єдиних для європейської співдружності (згодом — Європейського Союзу, ЄС) принципів сертифікації та випробувань. Комісія ЄС підготувала резолюцію з питань комплексного підходу до технічних умов, випробувань і сертифікації:
♦ пропонується підприємствам країн ЄС впровадити системи управління якістю на базі стандартів БМ 29001, БМ 29002, БМ 29003;
♦ затверджуються єдині для країн ЄС критерії оцінки компетентності й незалежності випробувальних лабораторій, органів з акредитації та сертифікації.
У країнах ЄС існували значні розбіжності у процедурах підтвердження безпечності виробів — це могло бути як заявою- декларацією, так і сертифікацією з боку третьої сторони. Але в 1985 році було ухвалено Директиву Ради ЄС про технічну гармонізацію, в якій розмежовується роль основних вимог і стандартів. Відповідність основним вимогам визначається обов’язковою, на відміну від вимог стандартів. Якщо стандарт гармонізований, то продукція, виготовлена за ним, вважається такою, що відповідає основним вимогам; якщо стандарт негармонізований, то необхідним є підтвердження відповідності третьою стороною.
1.2. Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації
Комплексний підхід наближує перехід до взаємного визнання результатів сертифікації за умови компетентності, високого технічного оснащення і відкритості. Створений Комісією ЄС банк даних “Сертифікат” містить інформацію про всі існуючі в Європі системи сертифікації, методики випробувань, лабораторії і випробувальні центри тощо.
» следующая страница »
1 ... 61 62 63 64 65 6667 68 69 70 71 ... 82