Порівняння показників якості продукції за шкалою відношень має такі особливості врахування їх динаміки: у разі зростання якості відношення числових значень одиничних показників якості продукції порівняно з вихідною (чи зразковою), виявляються більшими від одиниці, а зниження показників якості продукції — менше, ніж одиниця. Тоді результати порівняння виявляються більшими від одиниці, можна зробити висновок, що якість продукції, порівняно з вихідною, підвищилася; для результатів порівняння, менших від одиниці, — зменшилася. Одиничний рівень відповідає сталій якості. Якщо деякі результати порівняння більші від одиниці, а інші — менші, то переходять до порівняння комплексних показників якості продукції.
Для вимірювання якості за шкалою порядку досить порівняти значення тільки тих одиничних показників якості, які відмінні між собою. Це дає змогу значно зменшити трудомісткість вимірювання якості, порівняно з витратами праці, яких вимагає використання інших шкал.
Вимірювання якості за шкалою інтервалів чи за шкалою відношень є більш інформативнішим і показує, “на скільки” чи “у скільки разів” якість однієї продукції вища чи нижча від якості іншої. Для цього досить порівняти значення комплексних показників якості.
Очевидно, що результати вимірювань якості продукції залежать від вдалого вибору зразків для порівняння. Стандартні зразки для порівняння, які ще називають еталонами якості, поділяють на три групи:
♦ еталони, що відображають досягнутий рівень якості продукції (в галузі, в Україні, у світі), основним призначенням яких є сертифікація серійної продукції;
♦ еталони, що відображають перспективний рівень якості, які сприяють стимулюванню конкурентоспроможності продукції;
♦ спеціальні еталони, що сприяють вирішенню певних завдань.
Показники якості еталона (одиничні й комплексні) називаються базовими. Оскільки виготовити такий базовий еталон, в якому всі показники були б найвищими, практично неможливо,
то за еталони беруть тільки реальні для виробництва зразки продукції, а за базові показники — їхні показники якості. Порівняння здійснюють за відносними показниками якості продукції.
Абсолютних значень показників якості не застосовують, оскільки вони дають неоднозначні результати; тому користуються відносними. Оскільки одиничних відносних показників якості продукції завжди багато, то ламана лінія, яка їх з’єднує, утворює так званий рівень якості продукції, який може бути вищим чи нижчим, а ніж лінія якості еталона, або перетинатися з нею. Еталонний рівень якості, що відповідає значенням базових показників, є прямою лінією, яка паралельна осі абсцис і перетинається з віссю ординат у точці (0;1).
Рівнем якості виробів називають відносну характеристику показників їхньої якості, порівняно з аналогічними базовими показниками якості зразкових (еталонних) виробів.
Визначають рівень якості виробів за допомогою диференцій- ного, комплексного чи змішаного методів. Оптимальним визнається такий рівень якості виробів, за якого найближчі до їхніх базових показників значення отримують із найменшими витратами на виробництво виробів.
Динамічна якість виробів — це показник, який встановлює залежність показників довговічності від чинників, що зумовлюють прискорення його спрацювання (вібрацій, дисбалансів, пружних деформувань, низької точності виготовлення).
2. Диференційний метод визначення рівня якості продукції
Диференційний метод полягає в порівнянні множини одиничних показників якості з відповідною множиною значень відповідних базових показників якості. Для цього знаходять значення відносних показників якості, як
» следующая страница »
1 ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41 ... 82