Основи менеджменту

б)        у залежності від організаційної структури підприємства (фірми) - плани виробничої дільниці; плани дочірньої компанії.

Планування - це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються.

Планування містить у собі визначення:

-              кінцевої та проміжної мети;

-              завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети;

-              засобів та способів їх вирішення;

-              необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу.

Нині значна увага приділяється перспективному плануванню як інструменту централізованого управління. Таке планування охоплює період від 10-ти до 20-ти років (частіше 10-12 років). Воно передбачає розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програму розвитку, зміст і послідовність здійснення найважли­віших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети. Перспективне планування допомагає приймати рішення з комплекс­них проблем діяльності фірми в міжнародному масштабі:

-               визначення напрямів і розмірів капіталовкладень і джерел їх фінансування;

-              впровадження технічних новинок і прогресивної технології;

-              диверсифікація виробництва й оновлення продукції;

-              форми здійснення закордонних інвестицій в умовах придбан­ня нових підприємств;

-               удосконалення організації управління в окремих підрозділах і кадровій політиці.

В системі перспективного планування в залежності від методо­логії і мети розрізняють довгострокове і стратегічне планування.

В системі довгострокового планування використовується метод екстраполяції, тобто використання результатів показників мину­лого періоду і на основі визначення оптимістичної мети поширен­ня декількох завищених показників на майбутній період, розрахову­ючи на те, що майбутнє буде кращим, ніж минуле.

Системи довгострокового планування застосовують в 70-80 відсотків найбільших японських корпорацій, які організують планування таким чином:

-               вибираються 5-10 ключових стратегій і навколо них форму­ють політику довгострокового розвитку;

-               одночасно приймаються середньострокові плани для об’єд­нання стратегій в єдине ціле і ув’язки з розподілом ресурсів;

-                 вище керівництво визначає мету кожному підрозділу, а підрозділ розробляє кількісні плани досягнення цієї мети “знизу- доверху”.

Стратегічне планування має на меті дати комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими може зіткнутися фірма в майбут­ньому, і на цій основі розробити показники розвитку фірми на плановий період.

За основу при розробці стратегічного плану беруть:

-                  аналіз перспектив розвитку фірми, завданням якого є виявлення тенденцій і факторів, що впливають на розвиток відпо­відних тенденцій;

-                 аналіз позицій у конкурентній боротьбі, завдання якого полягає у визначенні, наскільки конкурентоспроможна продукція фірми на різних ринках і що фірма може зробити для поліпшення результатів роботи в конкретних напрямах;

-               вибір стратегії на основі аналізу перспектив розвитку фірми в різних видах діяльності та визначення пріоритетів з конкретних видів діяльності з точки зору її ефективності й забезпечення ресурсами;

 

« Содержание


 ...  139  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я