Основи інвестиційного менеджменту

Фахівці розглядають різні фактори формування інвестиційної при­вабливості суб’єктів господарювання [11,12,28,29,33,35,36,38].

Аналіз існуючих методик, особливості розвитку економіки та фун­кціонування ринкової інфраструктури дозволяють визначити найбільш значущі фактори впливу на інвестиційну привабливість, а саме: фінан­сова стійкість, майнове становище, ділова активність, ліквідність ак­тивів та рентабельність.

На інвестиційну привабливість діючого підприємства впливає ста­дія його життєвого циклу. В теорії ринку виділяють шість послідовних стадій: «народження», «дитинство», «юність», «рання зрілість», «оста­точна зрілість», «старіння».

Загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства (ЖЦП) становить приблизно 20 — 25 років (залежно від галузі та впливу НТП), після чого воно припиняє своє існування або відроджується на новій основі. Тривалість стадій життєвого циклу підприємства наведена на рис. 5.5.

Обсяг Рис. 5.5. Життєвий цикл підприємства

На стадіях зростання та стабільності (перші 4 стадії) підприємство є привабливим об’єктом інвестування. Технічне переозброєння, ре­конструкція, модернізація тощо, конкурентоспроможність підприє­мства, зростання обсягів інвестиційних ресурсів забезпечують приваб­ливість об’єкта інвестування. На останніх двох стадіях («остаточної зрілості» та «старіння«) підприємство практично втрачає інвестицій­ну привабливість, тому що усі свої потенційні можливості воно вико­ристало і потребує кардинальних змін.

Вітчизняний та закордонний досвід [12,16] свідчить, що інвести­ційно привабливими вважаються підприємства, які знаходяться на стадіях, коли у них збільшуються обсяги продажу, рівень використан­ня виробничих потужностей тощо, тобто покращуються показники їх діяльності. На стадіях «остаточної зрілості» та «старіння» інвестиції вважаються недоцільними, за винятком тих випадків, коли продукція підприємства має досить високі маркетингові перспективи, обсяг інве­стицій у технічне переоснащення невеликий, і вкладені кошти можуть повернутися інвестору в найкоротший термін (до двох років).

Якщо передбачається перепрофілювання, диверсифікація або ре­структуризація підприємства, то інвестування доцільне і на стадії «ста­ріння». Ці заходи дозволяють економити практично усі види ресурсів, збільшити обсяги продаж за рахунок розширення номенклатури (асор­тименту), що вигідніше у порівнянні з новим будівництвом.

Розглянутий підхід впливу стадій життєвого циклу підприємства використовується в умовах відносної стабільності ринкових відносин. Нині в Україні цей підхід не можна використовувати у повній мірі. Це стосується особливостей становлення, розвитку та функціонування будь-якого підприємства в національній економіці. Якщо дотримува­тися розглянутого підходу до визначення стадій ЖЦП, то практично усі підприємства, які були засновані до переходу до ринку, можуть бути віднесені тільки до останньої стадії («старіння»). Значна тривалість економічної кризи стосувалася та стосується усіх об’єктів та суб’єктів господарювання в Україні [26].

5.4.Методика оцінки інвестиційної привабливості

Об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства може прово­дитися за розробленими методиками експрес-аналізу або поглибле­ного аналізу, які базуються на використанні абсолютних і відносних показників. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрям­ки діяльності підприємства й досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають можливості зробити обґрунтовані висновки про його фінансовий стан в цілому, інвестиційну привабливість та потенційні можливості. Це питання вирішується за допомогою визначення інте­грального показника інвестиційної привабливості підприємства.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99  ... 175