пом’якшення або вирішення проблеми безробіття; охорони природного середовища; для забезпечення обороноспроможності держави та вирішення багатьох інших проблем [17-19].
У стані економічної кризи інвестиції в першу чергу необхідні для стабілізації економіки, її пожвавлення та піднесення. Таким чином, інвестиції визначають потенціал економіки. Збільшення реального капіталу суспільства (придбання машин, устаткування, модернізація, спорудження будівель, інженерних споруд) підвищує виробничий потенціал економіки. Інвестиції у виробництво, нові технології допомагають вижити в жорсткій конкурентній боротьбі (як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку), дають можливість більш гнучко регулювати ціни на продукцію і т. ін.
У макроекономічному масштабі сьогоднішній добробут є в значній мірі результатом вчорашніх інвестицій, а сьогоднішні інвестиції, в свою чергу, закладають основи завтрашнього зростання виробництва й більш високого добробуту.
Маючи вплив на розширення виробничих потужностей у довгостроковій перспективі, інвестиції значною мірою впливають і на використання вже існуючих потужностей.
Інвестиції відіграють виключно важливу роль й на мікрорівні. На цьому рівні вони необхідні перш за все для досягнення таких цілей: розширення та розвиток виробництва; недопущення надмірного морального й фізичного зносу основних фондів; підвищення технічного рівня виробництва; підвищення якості й забезпечення конкурентоспроможності продукції і кожного підприємства; здійснення природоохоронних заходів; придбання цінних паперів та вкладення коштів у активи інших підприємств.
Інвестиції також необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства в майбутньому, стабільного його фінансового становища та максимізації прибутку.
Таким чином, інвестиції є найважливішою економічною категорією, вони відіграють значну роль як на макро- , так і на мікрорівні, у першу чергу для простого і розширеного відтворення, структурних змін, максимізації прибутку і на цій основі - для вирішення багатьох соціальних проблем [12-14,17-20].
Стан інвестиційної діяльності в країні характеризує динаміка таких показників, як загальний обсяг інвестицій, частка інвестицій у ВВП, частка реальних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, загальний розмір чистих інвестицій, частка реальних інвестицій, спрямованих в основний капітал, та ін. [12-14].
Побічно, але достатньо об’єктивно, стан інвестиційної діяльності характеризують темпи зростання таких основних макроекономічних показників, як національний доход, ВВП і ВНП, обсяг промислового виробництва, випуск окремих найважливіших видів промислової продукції, продуктивність суспільної праці та ін. Об’єктивність цих показників в оцінюванні інвестиційної діяльності пов’язана з тим, що їх зростання в деякій мірі можливе без вкладення інвестицій. Ці ж показники у визначній мірі характеризують ефективність застосування інвестицій. Якщо темпи зростання цих показників випереджають темпи зростання інвестицій, то це явна ознака підвищення ефективності використання інвестицій і навпаки.
За роки незалежності (до 2002 р.) України постійно зменшувалась питома вага накопичення ВВП. На протязі цього часу обсяги інвестиції постійно знижувались у більшій мірі, ніж ВВП (реальні показники), а з 2003 р. спостерігається поліпшення стану справ щодо зростання інвестицій.
В Україні частка інвестицій у ВВП перевищує 10%, у Росії вона становить приблизно 16%, а в інших країнах ця величина значно вища: у Німеччині - на рівні 22%, у США - на рівні 25%, в Японії - на рівні 30%. Усі ці дані свідчать про недостатній рівень інвестиційної діяльності в Україні, що, природно, не могло не позначитися на розвитку промисловості й народного господарства в цілому. Згідно з деякими оцінками, кожні 3% зменшення обсягу інвестицій означають 1% зниження ВВП [13,14,20].
» следующая страница »
1 ... 59 60 61 62 63 6465 66 67 68 69 ... 175