Основи інвестиційного менеджменту

сування, використовується метод скоригованої поточної вартості (АРУ). Розрахунок за методом АРУпроводиться таким чином:

визначається сучасна вартість грошових потоків проекту в умовах його фінансування за рахунок власних коштів підприємства (дискон­тування проводиться за нормою доходності власного капіталу підприємства);

розраховується та додається до базової сучасна вартість позиче­них коштів і вартість податкової знижки позикового капіталу (дискон­тування проводиться за відсотковою ставкою на позиковий капітал).

У економічній літературі згадуються інші варіанти використання методу поточної вартості, де коригується власне неприведена вартість, а норма дисконту. За норму дисконту обираються скориговані витра­ти на капітал, які відображають альтернативні витрати й побічні ефек­ти фінансових рішень проекту.

Зокрема, вченими Модільяні та Міллером [12—15] запропонова­ний такий спосіб розрахунку скоригованої норми дисконту (г*):

г* = г (1 - ТЬ),

де: г — альтернативні витрати проекту;

Т — податкові знижки позикового капіталу;

Ь — частка проекту у вартості капіталу підприємства.

Інший спосіб розрахунку пропонують Майлз та Іззель[9-12] :

(3.42)

де г_ё — ставка відсотка на позиковий капітал.

Відмінність у розрахунках відповідає різним вихідним припущен­ням. Перший спосіб (3.41) передбачає, що частка позичених коштів у структурі капіталу залишається постійною, а другий (3.42) — що струк­тура капіталу в процесі реалізації проекту змінюється. Розрахунок за формулою 3.42 більше відповідає реальній ситуації і теоретично при­вабливіший.

Зауваженням до методу скоригованої поточної вартості може бути те, що в базовій модифікації методу кошти розподіляються на грошові потоки, які дисконтуватимуться за різними ставками. Це поділяє гро­шові потоки за різними джерелами фінансування та призводить до їх нерівноцінності. Крім того, якщо продовжувати логіку такого розподі­

лу, можна розвивати його, поділяючи позичені кошти за умовами й тер­мінами позики, що призведе до більшого ускладнення розрахунків.

Розрахунок скоригованої поточної вартості виправдовує себе в ситуаціях, коли внаслідок реалізації проекту відбувається істотне збільшення боргового фінансування. Метод АРУ дає можливість роз­раховувати додаткову вартість, що привноситься проектом, коли не­обхідна ставка прибутковості на капітал підприємства залежить від особливостей фінансування. Це робить АРУ популярним методом ана­лізу, який використовується для оцінювання міжнародних інвестиц­ійних проектів.

Загальноприйняте: чим вище інвестор оцінює ризик проекту, тим вище вимоги, які він висуває до його дохідності. Звичайно, це відоб­ражається на нормі дисконту — премії за ризик. Метод, який враховує в норму дисконту систематичний варіаційний ризик, будується на моделі оцінки капітальних активів (САРМ). Дисконт поділяється на безризикову та ризикову складові. Безризикова складова відповідає нормі дохідності безризикових інвестицій. Ризикова складова пов’я­зана з коливанням цін на ресурси та зміною дохідності фінансових інструментів.

Таким чином, норма дисконту (г*) розраховується за формулою:

г* =г_/ + р(г„-г_/) ,                                  ^{(3 43)}

де: г_г — норма доходності безризикових інвестицій;

в — коефіцієнт, який відображає відносну ризикованість інвестицій у цей проект порівняно з інвестицією у фінансовий портфель із серед- ньоринковою доходністю;

г_т — середньоринкова доходність.

Головна проблема практичного застосування цього методу поля­гає у визначенні коефіцієнта в для конкретного проекту. Значення ко­ефіцієнта в залежить від поведінки учасників ринку й проекту протя­гом всього терміну його реалізації. Тому зазвичай в встановлюється «за аналогією», з використанням історичних даних про доходність дію­чих підприємств, які реалізують аналогічні проекти.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61  ... 175