Основи готельного менеджменту

У деяких з флайтелів пропонують катання на повітряних кулях різної місткості і прогулянки на різних дирижаблях. Є при флайтелі і прив’язні аеростати для повітряних і сонячних ванн тощо.

Перше таке готельне підприємство виникло поблизу міста Таласа в штаті Оклахома, США. Це підприємство пропонує посадковий майданчик для вертольотів, невеликий аеродром для літаків, радіостанцію для пілотів і безпосередній зв’язок з метеорологічною станцією. Пілоти можуть під час польоту роз­мовляти з керівництвом флайтелю, бронюючи для себе номер і місце для стоянки літака або вертольота.

Різноманітні установи на водних маршрутах за кордоном можуть бути зведені до декількох основних типів. В основу ти­пології покладена комплексність обслуговування, а також поділ видів обслуговування на основні і другорядні. У результаті вив­чення цих закономірностей виявлено 4 види обслуговування:

•                  технічне обслуговування плавальних засобів (причали, спуско-підйомні пристрої, зберігання і ремонт);

•                  обслуговування туристів: надання спальних місць у пла­вучому або прибережному готелі, у літніх будиночках або наметах на березі, забезпечення харчуванням, курортно- масове і побутове обслуговування;

•                 забезпечення персоналу нічлігом і харчуванням;

•                 інженерне обладнання будинків.

Поділ установ водного туризму на сезонні і цілорічні за кор­доном є чисто умовним. Більшість комплексів у районах спри­ятливих кліматичних умов використовується цілорічно.

Всі установи водного туризму можна віднести до наступ­них основних типів:

•                 комплекси водного туризму;

•                 окремі споруди й установи для обслуговування плавзасобів і туристів (марини, флотелі, плавучі готелі, готелі тощо);

•                 окремі спуско-підйомні і причальні пристрої для обслуго­вування плавзасобів на березі водойм, біля бівуачних стоя­нок і наметових містечок відпочинку.

Як приклад комплексів водного туризму наведемо фран­цузькі «порти задоволень» — складні рекреаційні утворення, де установи для обслуговування водних туристів і їхніх суден до­повнені закладами відпочинку. Частина подібних портів роз­ташована по західному узбережжю Франції. їхня місткість ко­ливається від 200 до 1000-1750 човнів. Вони характеризуються високим рівнем комфорту і технічного обслуговування.

Плавучі готелі і готельні комплекси для обслуговування водних туристів проектуються і будуються в багатьох країнах: Франції, Греції, Швейцарії, Данії, Нідерландах, Швеції, Іспанії й інших. Більшість плавучих засобів обладнано причалами, пірсами, спуско-підйомними пристроями, а також спорудами для зберінання човнів, їхнього ремонту і заправлення. Слід за­значити, що споруди й обладнання для технічного обслугову­вання плавзасобів є невід’ємною частиною готельних ком­плексів, призначених для водних туристів.

Особливим типом закладу водного туризму є громадська стоянка «марина». Особливе поширення «марини» одержали в США, Канаді, Західній Європі. Місткість «марин» різна і зале­жить від величини існуючого рекреаційного флоту, від перед­бачуваного прокату, від перспектив розвитку водного туризму і від площі акваторії. Для функціонування «марини» мінімаль­ної є площа водної поверхні 100 га.

«Марини» можуть бути міськими і заміськими. Міські «ма­рини» призначені для постійного паркування рекреаційного флоту городян, а також для тимчасових стоянок суден й обслу­говування транзитних водних туристів. Такі стоянки відрізня­ються високим рівнем комфорту і технічного обслуговування плавзасобів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28  ... 213