Організація праці менеджера

7) затверджує висновки щодо обізнаності з державною таємницею грома­дян, які мають чи мали допуск до державної таємниці;

8)  контролює обґрунтованість і правильність надання документам, виро­бам та іншим матеріальним носіям інформації, які містять відомості, що ста­новлять державну таємницю, відповідного грифа секретності, своєчасність зміни такого грифа та розсекречування цих носіїв із наданням їм реквізиту “роз­секречено”;

9)  бере участь:

•    у розробці критеріїв визначення шкоди, яку може бути завдано націо­нальній безпеці України у разі розголошення секретної інформації;

•   у проведенні експертизи щодо визначення важливості секретної інфор­мації за фактами її розголошення чи втрати матеріальних носіїв такої інфор­мації.

Державний експерт з питань таємниць під час виконання покладених на ньо­го функцій зобов ’язаний:

1)  погоджувати за посередництвом Служби безпеки України свої виснов­ки про скасування рішень щодо віднесення інформації до міждержавних таєм­ниць з відповідними посадовими особами держав — учасниць міжнародних договорів України про взаємне забезпечення збереження міждержавних таєм­ниць та повідомляти їх про прийняття рішення щодо віднесення інформації до державної таємниці, на яку поширено чинність цих договорів;

2)  подавати Службі безпеки України не пізніш як через десять днів з мо­менту підписання рішення про віднесення відомостей до державної таємниці та висновки про скасування цих рішень, а розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, — у той же строк з моменту їх затвердження;

3) розглядати пропозиції Служби безпеки України про віднесення інфор­маціїдо державної таємниці, її розсекречення, проведення експертизи щодо виз­начення ступеня секретності відомостей, прийняття рішень у зв’язку із за­кінченням строкудії рішення про віднесення інформації до державної таємниці;

4) надавати відповідний гриф секретності рішенням про віднесення інфор­мації до державної таємниці та висновкам про скасування цих рішень залежно від важливості їх змісту;

5)  брати участь у засіданнях експертів з питань таємниць.

Державний експерт з питань таємниць має право:

1)  безперешкодно проводити перевірку виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у сфері його діяльності, рішень про віднесення інформації до державної таємниці, висновків про скасування цих рішень, до­держання порядку засекречення інформації та у разі виявлення порушень да­вати обов’язкові для виконання приписи про їх усунення;

392

2)  створювати експертні комісії з фахівців і науковців, які мають допуск до державної таємниці, для підготовки проектів рішень про віднесення інформації до державної таємниці, зниження ступеня її секретності та скасування зазна­чених рішень;

3)  скасовувати безпідставні рішення про надання носію інформації грифа секретності, зміну або скасування цього грифа;

4) клопотати про притягнення до відповідальності посадових осіб, які пору­шують законодавство України про державну таємницю;

5)   одержувати в установленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відо­мості, необхідні для виконання своїх функцій.

Державним експертам з питань таємниць, а також фахівцям, які залуча­ються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таєм­ниць, встановлюються додаткові виплати у порядку і розмірах, що визнача­ються законодавством.

Державний експерт з питань таємниць несе персональну відповідальність за законність і обґрунтованість свого рішення про віднесення інформації до державної таємниці або висновку про зниження ступеня секретності такої інформації чи скасування рішення про віднесення її до державної таємниці, а також за умисне неприйняття рішення про віднесення до державної таємниці інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 222 223 224 225 226 227228 229 230 231 232  ... 240