Облік і аудит. Термінологічний словник

Позначивши:

С_д - сукупні доходи від реалізації продукції; С_в - сукупні витрати на виробництво продукції; В_п - умовно-постійні витрати; В_з - умовно-змінні витрати; а - питомі умовно- змінні витрати; О - обсяг виробництва, шт.; Ц - ціна одиниці продукції, грн./шт., і на підставі того, що точка беззбитковості - це обсяг виробництва, за якого сукупні доходи дорівнюють сукупним витратам, рівність між ними можна записати так:

С_д = С_в або Ц • О = В_п + В_з.

Якщо В_з = а ■ О, то останній вираз матиме вигляд:

Ц ■ О = В_п + а ■ О.

Звідси                Ц ■ О - а ■ О = В_п або О ■ (Ц - а) = В_п .

Отже, точка беззбитковості (брейківен) досягається за обсягу виробництва:

Вп

О =-

(Ц - а)

Наприклад, якщо умовно-постійні витрати дорівнюють 40 тис. грн., питомі умовно-змінні витрати - 20 грн., а ціна виробу - 30 грн., то рівня беззбитковості буде досягнуто за обсягу виробництва:

О = 40000 : (30 - 20) = 4000 шт.

Кожен наступний виріб, виготовлений у кількості понад 4000 шт., приноситиме підприємству прибуток в 10 грн. Очевидно, що підвищення рівня умовно-постійних витрат і зменшення різниці між ціною і питомими умовно-змінними витратами збільшують значення точки беззбитковості.

Точку самоокупності (точку нульового прибутку) можна зобразити графічно.

ф - собівартість продукції 0 - виторг від реалізації

Зона прибутковості

Умовно-змінні витрати

Умовно-постійні витрати

Обсяг виробництва, за якого досягається беззбитковість

Обсяг виробництва, шт.

 

Якщо передбачено випускати не один, а декілька видів продукції, точку самоокупності розраховують для кожного виду окремо. У цьому разі умовно-постійні витрати, що стосуються кожного окремого виду продукції, розраховують пропорційно до питомої ваги цієї продукції в загальному обсязі реалізації.

Використовуючи методику визначення точки беззбитковості, можна також розрахувати суму прибутку для заданого обсягу виробництва та ціну, за якої можна отримати певну суму прибутку.

Прибуток (П) за заданого обсягу виробництва обчислюють співвідношенням: прибуток = виторг від реалізації - сумарні витрати (собівартість) або таким чином:

П = (Ц ■ О) - (Вп + а ■ О).

Ця формула дозволяє досліджувати вплив на величину прибутку змін ціни, обсягу реалізації, постійних і змінних витрат. Вона може бути використана як на стадії прийняття рішення про виробництво товару, так і під час дослідження зміни умов виробництва (вартості матеріалів, сировини, виробів, робочої сили, ставок податків тощо).

Формулу ціни за наперед визначеною сумою прибутку записують:

Ц = (П + Вп) : О + а.

Наприклад, враховуючи обсяг виробництва (4000 шт.) та очікувану суму прибутку (10 тис. грн.), розраховуємо ціну виробу за значенням В_п з попереднього прикладу:

Ц = (10000 + 40000) : 4000 + 20 = 32,5 грн./шт.

БРОКЕР (англ. broker - посередник) - офіційний посередник в укладанні угод між зацікавленими сторонами на біржі. Б. виступає посередником у торгівлі товарами та послугами, здійсненні операцій на фондовій, товарній і валютній біржах. Як правило, укладає угоди від імені, за дорученням і за рахунок клієнтів. За посередницькі операції одержує комісійну винагороду (куртаж; брокредж, або брокераж) - певний відсоток від суми проведеної біржової операції (звичайно 0,25-3 % від вартості угоди). Б. може надавати своїм клієнтам додаткові послуги, зокрема допомагати у вивченні ринку, рекламуванні товарів, оформленні кредитів. У ролі Б. виступають як окремі особи - висококваліфіковані спеціалісти, що добре знають кон’юнктуру ринку, специфіку реалізації різних видів товарів і послуг, юридичні правила укладання угод, так і брокерські фірми, що зареєстровані на біржах і представляють інтереси своїх клієнтів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 34 35 36 37 38 3940 41 42 43 44  ... 396