|
1 - виставлення експортером рахунка (переказного векселя) на оплату експортованих товарів;
2 - вимога форфейтбанку до імпортера щодо акцепту платіжних документів та гарантування оплати боргу банком країни імпортера;
3 - акцептування імпортером платіжних документів;
4 - прохання імпортера до банку гарантувати оплату боргу;
5 - гарантія банку країни імпортера перед форфейтбанком щодо оплати боргу імпортером;
6 - придбання форфейтбанком векселів чи інших боргових вимог без права регресу;
7 - погашення імпортером боргу перед форфейтбанком.
Ф. дозволяє збільшити ліквідність підприємства-екпортера (завдяки зменшенню дебіторської заборгованості), покращити структуру його балансу, прискорити оборот капіталу, захистити від кредитного ризику, ризику зміни процентних ставок та валютних курсів.
Форфейтування в практику міжнародних кредитних операцій впроваджено на початку 60-х років ХХ ст. Це було зумовлено значним розвитком міжнародної торгівлі та зрослими вимогами імпортерів збільшити термін традиційного короткотермінового кредиту (тривалістю 90-180 днів). Одним з перших центрів ринку форфейтингових послуг була Швейцарія, яка мала багаторічний досвід у фінансуванні міжнародної торгівлі. З часом операції форфейтування почали здійснювати банки Німеччини, Великобританії та інших країн Європи. Джерелом коштів для цих банків є ринок євровалют. Тому облікова ставка форфейтингових операцій зорієнтована на ставку процента за середньотерміновими кредитами цього ринку.
ФРАНКО (італ. franco, букв. - вільний) - визначення порядку оплати й обліку транспортних послуг при постачанні закупленої продукції споживачеві. Вказує на місце, до якого транспортні витрати покладаються на постачальника. Залежно від особливостей ціноутворення на окремі види товарів та умов їх реалізації розрізняють такі основні види Ф.: Ф.-склад постачальника (заводу, фабрики) - всі витрати на транспортування від підприємства-постачальника до місця споживання оплачує покупець понад ціну товару; Ф.-вагон-станція (пристань) відправлення - постачальник несе витрати на доставляння продукції до станції відправлення та на завантаження її у вагон (баржу, судно); Ф.-вагон- станція (пристань) призначення - постачальник несе всі витрати до станції призначення, включаючи тариф за перевезення продукції; Ф.-станція призначення - постачальник забезпечує всі транспортні витрати до станції призначення, а також витрати на вивантаження товару з вагона.
ФРАНЧАЙЗИНГ (від англ. franchising - право, привілей) - взаємовигідна форма співпраці великого та дрібного підприємництва: надання невеликій фірмі ліцензії на товарний знак чи технологію, права на виробництво чи продаж продукції великої, незалежної фірми з високим рейтингом на ринку. Необхідною умовою є дотримання франчайзингоотримувачем (франчайзі) запропонованих франчайзингодавцем (франчайзером) «правил гри» - стандартів якості продукції чи послуг, певних вимог щодо форми, часу і місця їх виробництва (надання) та реалізації.
Кожен із суб’єктів Ф. зацікавлений у розвитку такої міжпідприємницької взаємодії. Франчайзингоотримувач, пристаючи до поважної «родини», дістає вагомі переваги (навчання персоналу, гарантія якості, рекламне забезпечення, фінансова підтримка, інші елементи конкурентоспроможності тощо), що дуже суттєво на початкових етапах підприємницької діяльності. Франчайзингодавець у такий спосіб розвиває свою систему малих фірм, які, перебуваючи під його впливом, вписуються в його ринкову стратегію. Крім того, за право провадити діяльність під маркою потужної «родинної» фірми мале підприємство, укладаючи контракт на Ф., сплачує вступний внесок (25-100 тисяч доларів США), а надалі повинно відраховувати франчайзерові певний відсоток (3-12 %) з обороту від реалізації.
» следующая страница »
1 ... 362 363 364 365 366 367368 369 370 371 372 ... 396