МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ - методи, за якими здійснюється списування балансової вартості основних засобів. Основні М.н.а. такі:
метод рівномірної амортизації, за яким щорічно нараховують однакову суму зношення;
метод регресивної амортизації, за яким величина амортизаційних нарахувань зменшується в міру старіння основних засобів;
метод прогресивної амортизації, за яким величина амортизаційних нарахувань збільшується в міру старіння основних засобів;
метод прискореної амортизації, за яким початкова балансова вартість основних засобів списується за період коротший, ніж нормативний термін служби цих основних засобів.
Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено, що амортизація основних засобів може нараховуватись із застосуванням таких методів:
прямолінійного, за яким річну суму амортизації визначають діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’ єкта основних засобів;
зменшення залишкової вартості, за яким річну суму амортизації визначають як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різницю між одиницею та результатом кореня того ступеня, який відповідає кількості років корисного використання об’єкта, з частки від ділення ліквідаційної вартості об’ єкта на його первинну вартість;
прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річну суму амортизації визначають як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, що обчислюється, виходячи з терміну корисного використання об’ єкта, і подвоюється;
кумулятивного, за яким річну суму амортизації визначають як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховують діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
виробничого, за яким місячну суму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробничу ставку амортизації обчислюють діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об’ єкта основних засобів.
Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.
МЕТОДИ НОРМУВАННЯ ОБІГОВИХ КОШТІВ - методи, за якими розраховують нормативну потребу підприємства в обігових коштах на певний період часу, здебільшого - річну потребу. Такими методами є:
метод прямого рахунку - полягає у визначенні норми й нормативу обігових коштів загалом за нормами на окремі види та групи матеріальних цінностей з урахуванням конкретних умов постачання, організації виробництва і технології, збуту готової продукції на конкретному підприємстві. Цей метод є найточнішим;
статистично-аналітичний метод - передбачає визначення нормативу обігових коштів за фактичними середніми залишками (за винятком нетипових для підприємства). При цьому здійснюють аналіз фактичних залишків з метою виявлення зайвих, непотрібних, неліквідних залишків і визначають дійсну мінімальну потребу в обігових коштах. Цей метод не враховує конкретних умов підприємства в плановому періоді, тому не завжди забезпечує точність розрахунків;
метод коефіцієнтів - метод, за яким норматив обігових коштів визначають як співвідношення між темпами зростання обсягів виробництва і величиною нормованих обігових коштів у базовому році. Використовується для перспективного планування.
» следующая страница »
1 ... 209 210 211 212 213 214215 216 217 218 219 ... 396