Отже, для активізації розвитку підприємництва на інноваційній основі органам регіонального управління необхідно в першу чергу дослідити, які питання викликають труднощі у значної кількості підприємців і визнаються ними як актуальні. Якщо потребу у вирішенні даних проблем відчувають багато підприємців, вони беруть активну участь у створенні різноманітних структур(організацій) колективної дії, які допомагають ліквідувати “провали ринку”, що виникли у ході трансформації економічного механізму внаслідок недостатньої обґрунтованості тих чи інших нормативних актів чи управлінських рішень. Завдяки колективним зусиллям (наприклад, через асоціації підприємців), такі структури здобувають закріплені законодавчо преференції в оподаткуванні, кредитуванні, залученні інвес-
Рис. 2.25. Схема роботи РНТЦ з підприємством у процесі трансферу технологій
тицій та ін., що робить їх функціонування ще кориснішим для розвитку суб’єктів МБ, підвищуючи віддачу від інноваційної діяльності і сприяючи загальному економічному зростанню.
***
Реалізація інноваційної моделі розвитку економіки України неможлива без участі в інноваційних процесах суб’єктів малого підприємництва, які в усьому світі є наймобільнішою частиною суспільства. Проте формування сектора малого підприємництва в Україні відбувалося за відсутності преференцій до інноваційної діяльності як з боку потенційних учасників, так і з боку держави. Ризики, що супроводжують інноваційні процеси, перевищували ресурсні можливості підприємців, а недобросовісна конкуренція через використання позалегальних важелів впливу давала набагато більші переваги, ніж впровадження інновацій. Внаслідок цього в Україні значна частина власників малих підприємств тяжіє не до інновацій, а до вибудовування тіньових схем ведення бізнесу. Значною мірою це пояснюється недосконалим інституційним середовищем, яке не дає змоги сформувати ефективні регулятивні структури, які б зробили позалегальну діяльність більш витратною.
Для рівноправного входження України у світовий економічний простір у ній має сформуватися таке інституційне середовище, яке б, з одного боку, створювало нетерпимі умови для позалегальної діяльності, а з іншого - стимулювало економічний розвиток. Цілеспрямовані дії держави та суспільства у напрямі вдосконалення інституційного середовища поступово зменшуватимуть можливості здійснення бізнесу за позалегальними схемами. Це, в свою чергу, сприятиме зменшенню ризиків ринкової взаємодії у підприємницькому середовищі, особливо у сфері малого бізнесу. Водночас це сприятиме зростанню кількості суб’єктів малого бізнесу, посилюватиме конкуренцію між ними, яка за умов рівних “правил гри” для всіх учасників ринку зменшуватиме рівень прибутковості тих із них, які не спроможні будуть оперативно і адекватно реагувати на вимоги ринку. За цих умов малий бізнес буде зацікавлений у інтеграційних процесах, завдяки яким можна забезпечувати кращу динаміку розвитку для всіх учасників інтеграційного утворення. Тим самим прискорюватиметься структуризація бізнесу у традиційних сферах діяльності в напрямі збільшення розмірів суб’єктів ринку, що підвищуватиме їх конкурентоспроможність і матиме важливе значення у контексті вступу України до СОТ.
Водночас ті підприємці, що прагнуть самостійного господарювання, вимушені будуть шукати незаповнені ринкові ніші, де вони матимуть перевагу як продуценти нового продукту (послуги) з більшою споживчою цінністю завдяки унікальності, а не дешевизні. Це приверне увагу підприємців до інновацій, сформує попит на них, стимулюватиме їх створення і комерціалізацію. Тим самим малий бізнес виконуватиме своє основне призначення - бути індикаторами розвитку споживчих потреб і точками кристалізації інноваційних процесів, що є необхідною передумовою реалізації інноваційної моделі розвитку країни. Відтак підвищиться інтерес до центрів підтримки інноваційної діяльності, які зможуть за умови попиту на їх послуги функціонувати на ринкових засадах, конкуруючи між собою і підвищуючи ефективність своєї роботи.
» следующая страница »
1 ... 224 225 226 227 228 229230 231 232 233 234 ... 241