Коли країна залучає зовнішні позики, вона повинна сплачувати проценти по боргу. Зростання боргу супроводжується зростанням процентних платежів, які необхідні для обслуговування боргу.
Тому зовнішні позики мають покривати не лише різницю між внутрішніми заощадженнями й інвестиціями та державними доходами і видатками, але й проценти по боргу.
Обсяг залучення зовнішніх позик визначається, по-перше, тим, скільки іноземного капіталу країна може ефективно поглинути, так щоб прибуток від інвестицій перевищував вартість залучення капіталу; по-друге, тим, який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення проблем із зовнішніми платежами.
Темпи зростання боргу залежать від:
1. частки зовнішніх запозичень у загальному обсязі наявного боргу (це можна виразити
співвідношенням між дефіцитом балансу по товарах та послугах і накопиченим боргом);
2. процентної ставки (підвищення ставки процента потребує збільшення зовнішніх позик).
Ефективне використання запозичених ресурсів для фінансування інвестицій дає змогу прискорити економічне зростання в країні. Нераціональність і збитковість використання зовнішніх ресурсів створює такі боргові зобов’ язання країни, які в майбутньому суттєво обмежують можливості держави з проведення економічної політики. Тому виникає потреба в управлінні зовнішнім боргом.
Довгострокова мета управління зовнішнім боргом полягає в утриманні зростання зовнішніх зобов’язань країни у межах її спроможності обслуговувати борг. Реалізація цієї мети потребує ефективного використання позичених ресурсів. Короткострокова мета управління зовнішнім боргом
- регулювання обсягів зовнішніх запозичень таким чином, щоб сукупний попит відповідав станові внутрішніх та зовнішніх розрахунків країни. Реалізація цієї мети дозволяє забезпечити відповідність зовнішніх запозичень загальним цілям макроекономічної політики.
Управління зовнішньою заборгованістю ділиться на три стадії:
□ залучення фінансування,
□ розміщення (використання)
□ погашення боргу.
Відповідно, система управління зовнішньою заборгованістю країни означає управління всіма стадіями і охоплює:
□ аналіз кредитоспроможності - можливості країни позичати кошти;
□ оцінку платоспроможності - здатністю обслуговувати борг;
□ кнтроль рівня зовнішньої заборгованості;
□ контроль за складом зовнішнього боргу.
З цією метою використовуються показники заборгованості - індекси заборгованості, які вимірюють різні складові зовнішнього боргу.
До стандартних показників заборгованості належать:
□ відношення розміру боргу (сплаченого або несплаченого) до експорту та до ВВП;
□ відношення загальної суми платежів з обслуговування боргу до експорту та держаних доходів;
□ коефіцієнт обслуговування боргу (співвідношення між сумою виплат по обслуговуванню боргу і величиною експорту товарів та послуг).
» следующая страница »
1 ... 111 112 113 114 115 116117 118 119 120 121 ... 193