США. 1971. «Реалістичного стримування» стратегічна доктрина. Висунута міністром оборони США М. Лейрдом, передбачала врахування чотирьох головних факторів існуючої реальності: стратегічного (військового потенціалу), фінансового, політичного та людського потенціалу.
США. 1974. «Доктрина Шлезінджера» або «доктрина обмеженої ядерної війни».
Міністр оборони США Дж. Шлезінджер висунув ідею «перенацілювання ракетно-ядерних та інших видів зброї
з «громадських» на воєнні об’єкти супротивника».
США. 1975. «Форда доктрина» або «Тихоокеанська доктрина Форда». Після провалу американської політики в Індокитаї новий президент США Дж. Форд, намагаючись відновити похитнувшийся імідж США в країнах Східної та Південно-Східної Азії та зберегти американський вплив в Тихоокеанському регіоні у «післяв’єтнамсь- ку еру» шляхом «балансу сил», проголосив 7 грудня 1975 р. в Гонолулу (Гавайські острови) доктрину. «Мир
з усіма та ворожість ні до кого».
Азійський регіон
Індія - Китай. 1954. «Панча шила» (хінді: п’ять принципів). Викладені в індо-китайській угоді 1954, включають: взаємну повагу територіальної цілісності й суверенітету; ненапад; невтручання у внутрішні справи; рівність та взаємна вигода; мирне співіснування.
Японія. 1946-1954. «Йосіда доктрина». Прем’єр-міністр Японії Йосіда в умовах поразки Японії в другій світовій війні і підлеглості країни Сполученим Штатам проводив «економічну дипломатію»: концентрування зусиль на завданні економічного посилення держави.
Японія. 60-ті роки. Національних інтересів доктрина. Досягнення національної безпеки на засадах широкого спектру завдань, які здійснюватимуться в умовах миру і стабільності в світі.
Південно-Східна Азія, АСЕАН. 1971. Концепція нейтралізації. Створення зони миру, свободи і нейтралітету, інтегрування держав на таких засадах.
Японія. 1977. Фукуда доктрина або «Манільська доктрина». Сформульована прем’єр-міністром Японії Т. Фукудою у виступі в Манілі в серпні 1977 р., де викладені принципи ставлення Японії до країн Південно-Східної Азії: відмова Японії від ролі військової держави; Японія виступає «як справжній друг» цих країн, який здійснюватиме відносини з ними з позицій «рівного партнерства» з метою «укріплення солідарності та стабільності».
Латиноамериканській регіон
Латинська Америка. 1954. «Несумісності комунізму» доктрина. Прийнята в березні 1954 Організацією американських держав в Каракасі (Венесуела). Проголошувала комуністичну ідеологію небезпечною для миру і безпеки країн ОАД і вимагала колективної відсічі їй.
Хронологія розвитку подій
Шлях до створення ялтинсько-потсдамської системи. Виникнення двох супердержав.
18 вересня 1931-9 березня 1932 — Захоплення Японією Маньчжурії.
7 липня 1937-2 вересня 1945 — Японо-китайська війна
7 грудня 1941-2 вересня 1945 — участь Китаю у другій світовій війні.
12 березня 1938 — Загарбання Гітлером Австрії (аншлюс).
29-30 вересня 1938 — Мюнхенська конференція — передача гітлерівській Німеччині Західної Чехословаччини (Судетської області).
1939
15 березня — Загарбання гітлерівською Німеччиною всієї Чехословаччини. Створення маріонеткової держави Словаччина. Передача Закарпатської України Угорщині.
12-21 серпня — Провал переговорів військових місій Англії і Франції з СРСР про укладення військового пакту проти гітлерівської Німеччини.
23 серпня — Підписання «пакту Молотов-Ріббентроп».
1 вересня — Напад Німеччини на Польщу, початок другої світової війни.
3 вересня — Оголошення Англією і Францією війни Німеччині.
3 вересня 1939-8 квітня 1940 — «Дивна війна».
17 вересня — Вступ радянських військ на територію Польщі з метою возз’єднання Західної України і Західної Білорусії (включені до складу УРСР і БРСР 2 листопада 1939).
» следующая страница »
1 ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168 ... 187