4.5.4. Вияви насильства та дискримінації за статевою, віковою, расовою, національною ознакою
4.5.5. Гендерні характеристики: кількість жінок у владних структурах, становище жінки в сім’ї, суспільстві, співвідношення доходів працюючих жінок і чоловіків тощо
4.5.6. Суспільні цінності та порядок
4.5.7. Захист приватного життя
Додаток 2 INCOTERMS - 2000
Кожна країна має свої торгові правила та звичаї. Тому під час укладання міжнародних торгових контрактів є небезпека непорозумінь через різне трактування сторонами одних і тих самих, здавалося б, понять. А це може призводити не тільки до потреби додаткових уточнень у процесі виконання контракту, але й до суперечок, які нерідко вирішують тільки у суді. Щоб зменшити наслідки таких непорозумінь, Міжнародна торгова палата (International Chamber of Commerce) розробила міжнародні правила тлумачення торгових термінів INCOTERMS (International Commercial Terms). Уперше їх опубліковано 1936 року. Наступні редакції прийнято 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 року. Найновішу редакцію INCOTERMS Міжнародна торгова палата прийняла 2000 року.
Розвиток міжнародної торгівлі, виникнення не тільки нових видів товарів, а й способів їх пакування, транспортування, нових видів страхування вантажів, проведення фінансових розрахунків зумовлюють потребу вносити доповнення і зміни в правила INCOTERMS. Так, важливою причиною розробки нової редакції INCOTERMS, прийнятої Міжнародною торговою палатою 1990 року, стало все більш широке використання засобів електронного обміну даними (EDI - electronic data interchange) для передачі різноманітних документів. INCOTERMS 1990 року передбачають, що рахунки-фактури, документи для митної очистки товарів, документи для доказів постачання товарів, а також транспортні документи сторони, які уклали торговий контракт, можуть відправляти одна одній електронною поштою.
Інший фактор, який спричинив зміни в INCOTERMS, - поява нових способів транспортування вантажів. Передусім це стосується контейнерних перевезень, багатомодульного транспортування, використання обладнання типу “roll-on/roll-off”, обладнання для горизонтального, тобто безкранового завантаження і вивантаження суден і поромів). Тому свого часу умову «франко- перевізник» (FCA) змінено так, щоб охопити всі типи транспорту, а також їх комбінації. Відповідно деякі умови INCOTERMS редакції 1980 року, що стосувались конкретних видів транспорту (FOR / FOT і FOB Airport), у редакції 1990 року вилучено через непотрібність.
INCOTERMS - це зібрання умов, на яких укладають контракти купівлі- продажу між сторонами (продавцем і покупцем), комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах. Кожна з умов визначає обов’язки продавця і покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту. Більш конкретно кожна з цих умов установлює:
> коли вважають, що продавець виконав свої зобов’язання, пов’язані з поставкою товару;
> хто робить очищення товару для експорту й імпорту, виконує митні формальності й несе пов’язані з цим витрати і ризики;
> хто організовує перевезення товару та сплачує за нього, а також несе при цьому ризики втрати або пошкодження товару тощо.
Базові умови можна розподілити на чотири групи - починаючи з умови, коли практично всю відповідальність покладено на покупця, і закінчуючи такими, коли продавець несе всі витрати.
> До першої групи входить Е-умова EXW, яка передбачає мінімальний ризик для продавця. Продавець тільки надає товар покупцеві на своєму заводі або складі і далі не несе ніякої відповідальності за нього. Усі витрати і ризики, пов’язані з доставкою товару до місця призначення, несе покупець.
> Наступну групу складають F-умови: FCA, FAS і FOB. Обов’язки продавця полягають у постачанні товару перевізникові, указаному покупцем.
^ До третьої групи належать С-умови: CFR, CIF, СРТ і СІР, які передбачають, щоб продавець уклав договір про перевезення товару.
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 112