Міжнародна економіка

Важливим фактором посилення інтеграційних тенденцій в Східній Азії виступає зростання економічної взаємозалежності в рамках регі­ону, передусім в трикутнику НІК—АСЕАН—Китай, що включає ос­новні країни з новими ринками.

Таблиця 7.3. Структура прямих інвестицій в країни Східної Азії

(по основних країнах і регіонах—інвесторах) %

Країни

1980 р.

1994 р.

Японія

24,5

19,4

США

20,1

13,3

ЄС-15

19,7

12,5

Східна Азія

19,7

38,3

інші

16,0

16,5

Джерело: Урата Ю. Адзиа Кейдзай — но фуккацу то Нихон — но якуварі (Відроджен­ня азіатських економік і роль Японії). Японський центр економічних досліджень, 1999.

У країнах цього трикутника у 80—ті роки — першу половину 90—х рр. суттєво зросла питома вага взаємних торговельних і інвестиційних зв’язків і дещо ослабла залежність від торгівлі з провідними індустрі­ально розвинутими країнами, від припливу інвестицій звідти. Така тенденція стала прямим наслідком зростання виробничого та інвес­тиційного потенціалів країн трикутника, розширення її внутрішніх ринків, поглиблення внутрішньорегіонального розподілу праці.

Особливо помітним стало падіння частки Японії, як в торгівлі, так і в інвестиціях. Послаблення її позицій в регіоні — наслідок структур­них вад японської економіки, зокрема багаточисельних нетарифних бар’єрів для імпорту і пасивності основної маси фірм в іноземному інвес - туванні. Разом з тим для Японії частка Східної Азії в торгівлі помітно зростає. Про це свідчать данні таблиці 7.4.

Таблиця 7.4. Частки окремих країн і регіонів у зовнішній торгівлі Японії, %

Країни

1980 р.

1997 р.

2001 р.

експорт

імпорт

експорт

імпорт

експорт

імпорт

Східна

Азія

25,2

22,6

40,9

37,3

42,8

43,1

США

24,5

16,8

28,1

21,6

30,0

24,3

ЄС-15

15,2

5,9

15,6

13,3

15,9

17,1

Інші

35,1

54,7

15,4

27,8

11,3

15,5

Джерело: Секай боеки хакусе; Нихон токей геппо, 2002. — № 8.

Другим головним фактором зростання інтеграційних тенденцій — все більша серйозна заклопотаність тим, що за темпами і глибиною інтеграції Східна Азія суттєво відстає від двох інших центрів, і це може негативно позначитись на її економічних перспективах. Дійсно, в Пів­нічній Америці з 1994 р. діє блок НАФТА (Північноамериканська уго­да про вільну торгівлю, підписана США, Канадою і Мексикою), а в найближчі роки, очевидно, буде створений мега-блок ФТАА (Амери­канська угода про вільну торгівлю), що включає Північну і Південну Америку. В Європі відбулося значне поширення ЕС, куди вступила велика група країн ЦСЄ.

В Східній Азії сьогодні багатосторонніх інтеграційних об’єднань немає. Як очікується, з 2004 р. почне діяти АФТА (зона вільної торгівлі АСЕАН). На двосторонньому рівні в січні 2002 р. вступила в силу уго­да про ЗВТ між Японією і Сінгапуром. В цілому ні масштаби, ні дина­міка інтеграції, тут поки що непорівнянні з американськими і євро­пейськими.

Третій фактор східноазіатської інтеграції — стрімке посилення еко­номічних позицій Китаю і викликана ним зміна, що склалася в регіоні механізму. Стійке визначення цього механізму — «зграя летючих гу­сей». Лідером—«вожаком» зграї є Японія. Другий ряд складають азі­атські «тигри»; третій — чотири найкрупніші країни АСЕАН; четвер­тий — Китай; п’ятий — В’єтнам, Лаос. Кожний попередній ряд тягне за собою наступні за допомогою трансферту технологій і ноу-хау, пря­мих інвестицій, забезпечення експортних ринків. При цьому ці вироб­ництва, які вчора були ключовими в країні чи країнах попереднього ряду, сьогодні переходять в країни наступного. Попередній ряд йде далі, розвиваючи виробництва більш високого технологічного рівня. Тим самим забезпечується динамізм всього регіону.

 

« Содержание


 ...  69  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я