Міжнародна економіка

В 90-ті роки минулого століття на Північноамериканському кон­тиненті виникає прообраз майбутнього єдиного господарського ком­плексу, в якому національні економіки (Мексики, Канади і США) інтегруються і починають функціонувати як складові єдиної госпо­дарської системи.

Передумови виникнення Північноамериканської зони вільної торгівлі складалися поступово. Вони знайшли прояв у досить інтен­сивному проникненні в мексиканську економіку транснаціональних корпорацій США, які закріпилися в ній цілою системою філій зі знач­ними пільговими умовами виробничої і торговельної діяльності. Ці передумови складалися під впливом активної «американізації» про­відних галузей канадської економіки. Неабияку роль у їх виникненні відігравало розширення торговельних відносин між США і Мексикою та США і Канадою.

Створенню «троїстого» інтеграційного об’єднання в Північній Америці передував також досвід «вільної торгівлі» між Канадою і США, запровадженої відповідною угодою, підписаною у вересні 1988 р.

Про тісний зв’язок економіки Канади з економікою США свідчить хоча б той факт, що північноамериканські монополії конт­ролюють майже половину гірничодобувної та понад 40 % обробної промисловості в канадській економіці. У свою чергу США значною мірою залежать від імпорту з Канади сировинних ресурсів, не гово­рячи вже про те, що Канада традиційно є великим торговельним парт­нером США.

У Мексиці на частку ТНК США припадає понад 70 % усіх інозем­них інвестицій у провідні галузі національної економіки — автомо­більну, хімічну, електротехнічну та ін.

Наприкінці 80-х років починається серія консультацій і перего­ворів з приводу поглиблення та юридичного оформлення інтеграцій­них зв’язків між Мексикою і США. Звичайно ж, Канада не могла за­лишитися осторонь мексикансько-американського зближення: вона приєднується до переговорного процесу, який завершився у вересні 1992 р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північно­американської зони вільної торгівлі — North American Free Trade Agreement (NAFTA). Згідно з цією угодою, з січня 1994 р. розпочато формування найбільшого у світі ринку. Створення його передбачено завершити у 2009 р.

Підписання тристоронньої угоди означало початок нового етапу розвитку інтеграційного процесу в Західній півкулі, а також у світово­му господарстві в цілому. Північноамериканське інтеграційне об’єд­нання за основними економічними показниками перевищує Євро­пейський Союз, а з поширенням зони вільної торгівлі на Латиноаме­риканський регіон підводить базу під створення міжконтинентального спільного ринку товарів та послуг.

Про масштаби й потенційні можливості північноамериканського економічного об’єднання свідчить порівняння основних показників НАФТА і ЄС (табл.3.1).

Показники НАФТА поступаються лише перед даними, що харак­теризують АТЕС, на частку якого, за оцінками зарубіжних експертів, припадає близько 56 % випуску ВВП і 46 % обсягу світової торгівлі. Щоправда, до цього азійсько-тихоокеанського інтеграційного кон­гломерату входять всі три учасники північноамериканського інтегра­ційного процесу.

Таблиця 3.1. Порівняльні показники НАФТА і ЄС

Показники	НАФТА	ЄС
Територія, тис. кв. км	19520	3232
Населення, млн. осіб	378	372,55
ВВП, млрд. дол.	8500	7250
Частка у світовому ВВП, %	24	20,5

Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції.

По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має конти­нентальні масштаби. У світовому господарстві — це перше інтеграційне угрупування з такою характеристикою. Воно об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни (табл.3.2).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27  ... 215