Міжнародний досвід показує, що будь-яка концепція національної стратегії немає жодного сенсу, якщо вона не базується на міцній основі національних інтересів та не підкріплюється реальною і сильною політикою держави з захисту національних інтересів.
Тому визначення і обґрунтування національних інтересів і шляхів їх реалізації на глибину першої чверті ХХІ століття стає домінантою для України.
Концепція національних інтересів і національної стратегії України виходить з того, що її основою повинно бути формування політичної нації України, створення демократичного громадянського суспільства, соціальної правової держави, соціально-орієнтованої ринкової економічної системи і динамічної структурно-трансформованої економіки, органічно інтегрованої в світові економічні структури. Це є єдиний шлях відродження України і прогресивного розвитку нового суспільства добробуту і справедливості. І її потрібно пройти.
А для цього нашим державним керівникам і політикам потрібно озброїтись розумінням суті національних інтересів України, суті національної ідеї, української мрії і прийняти їх як мету свого життя.
На нашу думку, складовими частинами народної української мрії можуть бути: державність, духовність, демократія, добробут.
По-перше, мрія про можливість незалежного розвитку народу про свою суверенну державність пронизує свідомість українського народу протягом багатьох століть. Інструментом такого незалежного розвитку може бути тільки власна держава. Історичним взірцем такої держави є Київська Русь. «В своїй хаті, — писав Тарас Шевченко, — своя правда і сила, і воля». Зараз, коли український народ здобув незалежну державу, реалізувати закладені в цьому можливості, відчути і силу, і волю
— це пробудження української мрії. Перше десятиліття нової суверенної української держави дає нашому народу надію.
По-друге, духовне єднання народу «в сім’ї вільній новій» на основі вищих духовних, в тому числі християнських цінностей, — один з найвищих пріоритетів України. Без цього не може бути побудоване нове громадянське суспільство, суспільство справедливості й добробуту для всіх громадян.
По-третє, для українського менталітету демократія — це народовладдя. Народ є носієм влади. Влада повинна служити народу. Століттями поневолений, в деспотичних державних режимах, перенісши всі види національних утисків і гноблення, волелюбний український народ зберіг генетичні основи демократії. Конституція України як закон прямої дії гарантує демократію і права народу, але це ще не означає їх автоматичну реалізацію.
В нинішніх умовах, маючи незалежну державу, наші громадяни виступають за демократію в таких її формах, як економічна демократія (розвиток економічної ініціативи і самодіяльності), соціальна демократія (права на працю, на гідну оплату праці, на соціальний захист малозабезпечених верств населення). Особливу роль відіграє нині захист свобод і прав людини-громадянина. Відображаючи національні інтереси, Конституція України наділяє громадянина великими правами і свободами, і гарантує їх забезпечення. Але справа реалізації прав людини ще далеко не вирішена. Її вирішення залежить від кожного громадянина, від його політичної активності та впливу, від його здатності реалізувати своє право вибору.
По-четверте, в українському менталітеті поняття добробуту завжди поєднувалося з напруженою працею. Історична доля українського народу склалася так, що мрія про добробут, вільне заможне життя ще ніколи не була реалізована.
Україна, за станом на 1990 рік, була високорозвиненою промисловою державою, з унікальним науково-технічним і інтелектуальним потенціалом. Тому ми не починали з нуля в 1991 році, але ми й не дійшли до прогресу і розвитку за десять років. Сьогодні, коли почалася нова ера випереджаючого інтелектуально-інформаційного розвитку, це є найбільшою загрозою для України.
» следующая страница »
1 ... 203 204 205 206 207 208209 210 211 212 213 ... 215