Методологія та організація наукових досліджень

•     оптимізація структури установ та господарюючих суб’єктів, що діють у науково-технічній сфері;

•   формування в суспільстві методів сприяння інноваціям шляхом впровадження нових освітніх програм і розвитку систе­ми безперервної освіти (підвищення кваліфікації кадрів) в науці, виробництві, сфері послуг;

•   створення засад для розвитку науково-технічної діяльності підприємств і посередницьких організацій, які сприяють акти­візації інноваційної діяльності, допомагають встановленню зв’язків між науково-дослідною сферою і виробництвом (особ­ливо тих, які займаються комерціалізацією результатів наукових досліджень);

•   створення інноваційних структур (інкубаторів, центрів тощо), інформаційних та інфраструктурних підприємств, які сприяють впровадженню нових технологій у виробництво;

•   удосконалення організаційно-економічного механізму міжнародного трансферу технологій з метою створення політич­них, правових та економічних умов для зростання притоку іно­земного капіталу, а також експорту вітчизняних технологій;

•   сприяння розвитку винахідництва та забезпеченню на­дійного патентного захисту результатів прикладних науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт у державі та за кор­доном.

Стимулювання інноваційної діяльності має забезпечувати­ся шляхом:

•   застосування пільг для всього циклу інноваційного про­цесу від фундаментальних досліджень до впровадження у вироб­ництво за умов використання інновацій для збільшення обсягу та підвищення якості виробленої продукції;

•   диференціації розмірів податкових пільг залежно від ак­тивності в інноваційному процесі конкретних підприємств, орга­нізацій і окремих осіб за умов щорічного збільшення ними витрат на науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи не менш як на 25 відсотків;

•   звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, що спрямовується підприємствами, організаціями, приватними особами до інноваційних фондів, Державного фонду фундамен­тальних досліджень, галузевих інноваційних фондів, галузевих фондів технологічного розвитку та реконструкції виробництва тощо або місцевих фондів розвитку науки і технологій, а також на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт за міжнародними, загальнодержавними програмами та проекта­ми;

•    звільнення від податків, включаючи валютні кошти, нау­кових установ, діяльність яких здійснюється за рахунок держав­ного бюджету;

•    введення податкових пільг на прибуток і додану вартість для наукових організацій, які входять до національної системи науково-технічної інформації.

Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та нау­ково-технічної діяльності за рахунок видатків із Державного бюд­жету України.

Видатки на наукову і науково-технічну діяльність є захи­щеними статтями.

Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюєть­ся шляхом базового та програмно-цільового фінансування.

Базове фінансування надається для забезпечення:

•   фундаментальних наукових досліджень;

•    найважливіших для держави напрямів досліджень, у тому числі в інтересах національної безпеки та оборони;

•     розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності;

•    збереження наукових об’єктів, що становлять національ­не надбання;

•   підготовки наукових кадрів.

Перелік наукових установ та вищих навчальних закладів, яким надається базове фінансування для здійснення наукової і науково-технічної діяльності, затверджується Кабінетом Мініст­рів України.

Програмно-цільове фінансування здійснюється, як прави­ло, на конкурсній основі для:

•    науково-технічних програм і окремих розробок, спрямо­ваних на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і тех­ніки;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 26 27 28 29 30 3132 33 34 35 36  ... 138