Розділ 2. Менеджмент. Школи і напрямки розвитку
2.1. Загальна характеристика менеджменту
Формування менеджменту, як суспільного явища було пов’язано із змінами у виробничій сфері. Тому спочатку розглянемо деякі особливості цих змін.
Період, приблизно з 1820 по 1900 рр., що одержав назву промислового перевороту, відрізнявся незвичайною динамічністю господарчих стратегій. Вся енергія організаторів промислових підприємств була скерована на те, щоб створити нову промислову технологію, забезпечити відповідну організацію виробництва і зробити заявку на свою частку ринку. Концепції конкуренції в її сучасному розумінні до 1880 р. не існувало. До появи сучасного маркетингу було ще далеко.
Період з початку XX-го століття до 30-х років одержав назву епохи масового виробництва. Головні задачі підприємницької діяльності в цей період полягали в розробці і вдосконаленні механізму масового виробництва, що забезпечувало зменшення витрат на випуск продукції. Поняття маркетингу було тоді нехитрим і простим: фірма, що пропонувала стандартний продукт за самою низькою ціною, повинна була обов'язково виграти. Проблем тоді було багато, але стратегічних складностей в галузі довгострокового розвитку не існувало. Галузі були чітко розмежовані і в більшості випадків мали хороші перспективи росту. Спокусі, перейти межі галузі і зайнятися новими видами діяльності піддавались тільки найбільш винахідливі фірми. Було очевидним, що металургійні компанії відносяться до металургії, автомобілі до автомобільної промисловості тощо. В результаті, вся увага менеджерів зосереджувалась на ефективній діяльності господарського механізму.
Підприємницький сектор надійно відгороджувався від втручання ззовні, тобто з боку суспільства. Політичний і соціальний контроль були мінімальними. Держава рідко втручалась в справи вільного підприємництва. Від нього чекали, при необхідності, засобів економічного протекціонізму. Бізнес вважався в державі серйозною справою. Президент "General Motors" Уілсон, який заявив: "Що добре для " General Motors ", те добре і для держави", - керувався саме цим усвідомленням високого значення підприємницького сектору.
В перші три десятиріччя нашого століття успіх був гарантований тій фірмі, яка пропонувала найбільш низьку ціну. Секрет успіху полягав в умінні добиватися найбільш низької собівартості одиниці продукції. Але на початку 30-х років попит на основні споживчі товари наблизився до насиченості. Саме в цей період "General Motors" першою переключила увагу з виробництва на ринок. Перехід до ринкової орієнтації потребував зміни відношення до задач управління: їх потрібно було розглядати не з середини, а ззовні.
Першими перейшли до ринкової орієнтації галузі, що випускали споживчі товари, а також галузі із складними технологіями, що виготовляли промислові полуфабрикати. Нерідко в їх діяльності виникав перекіс: маркетинг розвивався на шкоду ефективності виробництва.
З середини 50-х років почався прискорений розвиток подій. Перед фірмами все частіше ставали нові і несподівані задачі. Цей період П. Друкер визначив як "епоху без закономірностей", а Д. Белл дав їй ім'я - постіндустріальної (інформаційної) епохи.
Незважаючи на значні зміни у виробничій діяльності за останні десятиріччя, основний напрямок в управлінні залишився незмінним: зробити багатьох людей здібними до виконання спільної діяльності шляхом встановлення для них загальних цілей, цінностей, створення структур по координації їх окремих зусиль, проведення навчання і підготовки з тим, щоб люди були в змозі вирішувати поставлені завдання і досягти намічених цілей (29). Але кожна з цих функцій за минулі десятиріччя значно змінилася. Це пояснюється, перш за все, змінами в складі робочої сили: менеджери на сьогодні мають справу не з малоосвіченими і малокваліфікованими робітниками, а з робітниками досить високого рівня. Значно змінилась структура робочої сили. Так, люди, які займаються сільським господарством весь свій робочий час, складають не більше 3-5% населення в усіх високо- і се- редньорозвинутих країнах (в Україні - 19-20%), незважаючи на значне зростання рівня сільськогосподарського виробництва. Професійна доля робітників подібна долі фермерів. Після інтенсивного зростання на початку століття, їх кількість і частка в загальній чисельності зайнятих різко знижується в усіх розвинутих країнах. Якщо в середині 80-х років частка промислових робітників складала в США 18% усіх працюючих (в Україні - 59-60%), то в кінці століття вона, найбільш вірогідно, не перевищить 10% при значному зростанні об’ємів виробництва. Найбільш чисельною професійною групою на сьогоднішній день, згідно зі статистикою Бюро переписів США, є категорія "менеджери і спеціалісти" - більше третини усіх зайнятих.
» следующая страница »
1 ... 24 25 26 27 28 2930 31 32 33 34 ... 256