Менеджмент організацій

І = 1

де: БО. — бальна оцінка перспектив зростання і-го показника; З. — значущість і-го показника для загальної оцінки перспектив зростання; п — загальна кількість показників оцінки.

Чим вище значення має узагальнюючий коефіцієнт, тим кращі перспекти­ви зростання конкурентного статусу має підприємство.

Зростання конкурентного статусу підприємства обумовлюється не тільки кращим показником використання внутрішніх можливостей (стратегічного потенціалу), а й сприятливістю умов зовнішнього середовища.

Оцінка впливу зовнішнього середовища на зміну конкурентного статусу підприємства може бути проведена на базі використання наступної моделі:

(3.3)

(3.4)

(3.5)

(3.6)

де: К, К₂, К₃ — коефіцієнти впливу попиту, умов конкуренції та джерел ре­сурсів; І, І_к, І — прогнозний індекс росту попиту, умов; КЗ,, КЗ_к, КЗ_р — коефі­цієнти значущості, які відповідно характеризують ступінь впливу попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів на діяльність підприємства.

Визначення параметрів моделі впливу зовнішнього середовища проводиться аналогічно дослідженню внутрішніх перспектив росту підприємства [134, с. 82].

3.6. Тенденції організаційних змін

Можна простежити три фази фундаментальних змін в організаціях, що відбу­лися в XX сторіччі і мають справді історичне значення. Перша фаза — відділен­ня управлінських функцій від власників і перетворення управління в професію. Друга фаза — поява, починаючи з двадцятих років, командно-адміністратив­них організацій з вертикальною співпідпорядкованістю і високим рівнем цен­тралізації рішень. Третя фаза — перехід до організацій з перевагою горизон­тальних структур і зв’язків; інформаційних технологій, що базуються на ши­рокому використанні, спеціальних знань і системних методів прийняття рішень.

Нині відбувається кардинальний перехід від організаційної раціоналізації, заснованої переважно на накопиченому досвіді, до всебічного застосування з тимчасових знань, інформаційних мереж і комп’ютерної освіти. Цей процес супроводжується рядом капітальних перетворень. Активізується інтеграція в управлінні шляхом утворення асоціативних структур, альянсів різних типів, включаючи організації транснаціонального характеру. Набирають силу про­цеси комплексної реструктуризації, переходу до організацій із внутрішніми ринками, скорочення розмірів організаційних ланок, використання цільових груп, матричних структур і організацій, що самонавчаються.

Усе це покликано забезпечити ліквідацію протиріч і антагонізмів у функціо­нуванні сучасних організацій, що стримують ефективне використання вироб­ничого й інтелектуального потенціалу. У перспективі необхідно перебороти усе ще наявне протистояння твердих корпоративних вимог і устремлінь праців­ників, сучасних технологічних систем і соціальної системи, інтегрованих ви­робничих процесів і очікувань робітників, рутинної роботи і задоволення від неї. Важливо домогтися гармонії і відповідності між стабільністю й інновація­ми, однаковістю і змінами, стійкістю організаційної системи і творчим підхо­дом, ростом організації і зменшенням її розмірів, прагненням до прибутку і запитами суспільства.

Поряд із традиційними економічними критеріями оцінки діяльності органі­зацій, заснованими на вимірі ефективності використання ресурсів стосовно результатів, на передній план усе більше виходять “невловимі” вимірники: інте­лектуальний капітал, задоволеність споживача, соціальний прибуток, органі­заційна культура. Такі критерії орієнтовані на перспективу. У багатьох випад­ках вони краще свідчать про майбутні результати, ніж фінансові показники.

В умовах стрімкого розвитку техніки й технології виробництва, динамічних змін, споживчих властивостей продуктів і послуг, безпрецедентного росту ко­мунікацій і взаємозалежності в управлінні принципову важливість здобуває прагнення до організаційних змін і інновацій як до можливості перешкоджати застою і забезпечувати ефективне використання всіх наявних ресурсів. Голов­ним джерелом усіх цих можливостей стають управління, цілеспрямована діяльність, компетентність і заповзятливість керівників. Створювати умови для цього повинна раціонально побудована організація управління.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 80 81 82 83 84 8586 87 88 89 90  ... 445