Мікроекономіка суспільного сектора
Роль державної політики у коректуванні механізму ринкового регулювання. Зовнішні ефекти. Суспільні товари. Оптимізація суспільного вибору. Співставлення соціальних виграшів і соціальних витрат. Економічна оцінка соціальних проектів. Способи прийняття суспільних рішень в умовах прямої та представницької демократії.
Поряд зі споживачами і виробниками є ще одна група економічних суб’єктів, які беруть активну участь в економічному житті. Це підприємства, організації й установи суспільного сектора, покликані задовольняти не індивідуальні, а колективні потреби.
На відміну від господарських інститутів приватного сектора, їх діяльність зорієнтована не на максимізацію персональної вигоди, а на досягнення максимуму суспільного добробуту. Водночас їхня економічна поведінка підпорядкована тим самим основним принципам, що й поведінка решти економічних суб’єктів: вибору раціональних рішень на основі зіставлення вигод і витрат, оцінці результатів із позиції граничного аналізу й тому має бути об’єктом мікро- економічного дослідження.
Урядова установа, громадська організація, підприємство державного сектора є на ринку такими самими економічними суб’єктами, як фірма чи домашнє господарство. Але тоді виникає запитання: у чому полягає причина їх появи на економічній сцені як самостійних осіб? Чому їх функції не можуть виконувати знайомі нам економічні суб’єкти: виробники і споживачі? Причин цьому кілька.
Зовнішні ефекти і суспільні товари
Як відомо, одна з найважливіших функцій ринкового механізму — передача інформації про альтернативні витрати виробництва товарів та послуг. Ринок робить це за допомогою цін. Рівноважна ціна, що установилася на рівні збалансованості попиту та пропозиції, відбиває рівень альтернативних можливостей учасників обміну, інакше у вони використовують свої ресурси в іншому місці. Можуть, проте, виникати ситуації, коли витрати чи вигоди від виробництва і споживання не дістають повного відображення в цінах, а створюють певні побічні ефекти, які впливають на третю сторону, що не бере участі в обміні. Такі впливи називаються зовнішніми ефектами.
Класичний приклад зовнішнього ефекту—екологічне забруднення. Припустимо, металургійний комбінат, що спалює кокс у доменних печах, витрачає на виробництво 1т сталі 100 дол. США. Ці витрати складаються з витрат на паливо, устаткування, виплати заробітної плати, погашення відсотків за кредити тощо. Це — внутрішні витрати підприємства і вони відображаються в ціні як альтернативні можливості, прогаяні при використанні цих ресурсів в іншому виробництві. Ринкова ціна має відбивати принаймні ці внутрішні витрати, тобто бути не меншою ніж 100 дол. США за 1т. Проте справжні витрати виробництва сталі цим не вичерпуються. Її виробництво пов’язане з викидом у навколишню атмосферу значної кількості сажі, сірчастих газів та інших шкідливих продуктів. Ці ефекти будуть зовнішніми витратами виробництва сталі, оскільки впливають на людей, що не виступають ні її продавцями чи покупцями, ні учасниками процесу її виплавки. Зовнішні витрати складатимуть частину альтернативних витрат, оскільки відбивають збиток, заподіяний забрудненням: загибель дерев, руйнування будинків і пам’ятників, захворювання людей, які не працюють на цьому підприємстві. Проте ці витрати не відбиваються в ціні продукції, що залишається на рівні внутрішніх витрат. По суті така ціна несе перекручену інформацію, оскільки дає змогу вважати, що виробництво 1т сталі обходиться дешевше, ніж є насправді. У свою чергу це спричиняє ослаблення стимулів у пошуках дешевших замінників сталі, залучення у виробництво сталевого брухту, застосування металозберігаючих технологій.
Поряд із зовнішніми витратами можуть виникати й зовнішні вигоди для третьої сторони. Власник пасіки надає побічну послугу власнику сусіднього фруктового саду, оскільки бджоли запилюють дерева і тим самим збільшують врожай фруктів. Вищий рівень освіти в країні не тільки приносить користь тим, хто її безпосередньо здобуває, а й дає побічні позитивні ефекти: зниження рівня злочинності, зниження безробіття, а отже витрат на програми підтримки зайнятості. Ринкові ціни, як правило, не відбивають ці побічні ефекти та не враховують повні альтернативні витрати на виробництво меду й одержання освіти.
» следующая страница »
1 ... 61 62 63 64 65 6667 68 69 70 71 ... 85