Історія економічних учень

Розділ І ЗАРОДЖЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

ТЕМА 1

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК КЛАСИЧНОЇ ІПІСЛЯКЛА СИЧНОЇ

ЕКОНОМІЇ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1.1.                       Зародження і виникнення політичної економії

1.2.                      Вклад А. Сміта і Д. Рікардо у розвиток світової економіч - ної думки

1.3.                        Післякласична економічна теорія Запитання і завдання

Теоретики історії економічної думки вже довгий час сперечаються щодо початку виникнення та становлення окремої науки - економічної теорії (в тому числі політичної економії). Так, И. Шумпетер стверджував, що історія економічного аналізу, яка є результатом наукових зусиль, бере свій початок лише з греків, а її поява як сучасної економічної науки відбулася в інтервалі середини XVII і кінця XVIII ст. К. Маркс стверджував, що політична економія як самостійна наука виникла в мануфактурний період, тобто в середині ХУП ст. На думку англійського вченого М. Блауга, економічна теорія як самостійна наукова дисципліна не виникає до XVII ст.

У даному разі слід чітко виділяти зародження економічної теорії як науки, період її становлення та розвитку. "Як усяка дитина, - зазначав з цього приводу П. Самуельсон, - почала формуватися задовго до її народження ", її формування (зародження) починається лише у працях давньогрецьких мислителів - Ксенофонта (близько 430 - 555 рр. до н.е.) Платона (427 - 347 pp. до н.е.), Аристотеля (384 - 325 pp. до н.е.). Водночас формуванню економічної теорії сприяли більш ранні письмові

держав. Такі відомі пам'ятки вперше появились ще в XXII ст. до н.е. Пізніше під час існування Старовавілонського царства появився збірник законів царя Вавілонської держави “ЗакониХаммурапі" (XVIII ст. до н.е.), у яких з метою управління господарством на основі правових норм

уперше йшлося про необхідність захистити трудову приватну власність, а отже, зупинити процес розорення самостійних виробників, відре­гулювати ціни, встановити максимальний рівень лихварського відсотка (20% грошима і третина урожаю).

Становлення політичної економії бере свій початок з першої у світі школи політичної економії- меркантилізму і епохи пізнього середньовіччя (остання третина XV ст.)

ид=Зародження економічної думки. Найдавніші відомості про формування майбутньої науки, що збереглися до наших днів, містяться в пам'ятці часів Вавілону (XVIII ст. до н.е.) - "Кодексі царя Хаммурапі”. Оскільки ця пам'ятка відображала період існування рабовласницького способу виробництва, то у ній фіксується відсоток на лихварський капітал у розмірі 20%, передбачається можливість відстрочки виплати боргу на випадок неврожаю без виплати додаткових відсотків та певні положення існування боргового рабства.

В індійському трактаті "Архашастра "(тобто, вчення про доходи)

IV    ст. до н. е. державне багатство розглядається як результат праці населення. Як зародковий елемент трудової теорії вартості у ньому також стверджується залежність "дійсної" вартості будь-якої речі від кількості днів роботи наїї виготовлення (витрат виробника). Конкуренція між покупцями призводить до збільшення ціни товару. Крім того, ціна виробу зростає внаслідок включення до неї прибутку торгівця, який не має перевищувати 5% такої ціни на місцеві товари і 10%на привізні. В Україні в 90-х рр. XX - на початку XXI ст. націнка торговельних організацій нерідко перевищувала витрати виробника на 30 % - 200 %.

У працях стародавнього китайського мислителя Конфуція (551- 479 рр. до н.е.) заслуговує на увагу думка про здатність освіченого правителя справедливо розподіляти створене в суспільстві багатство. Він не засуджував прагнення людей до багатства і знатності, але вважав, що це становище має бути досягнуте чесно, з дотриманням моральних принципів і не чинити шкоду народові. Правителі країни, на його думку, повинні спочатку зробити народ багатим, а тоді займатися його вихованням. Він вимагав рівномірного розподілу багатства, що ліквідовує бідність (без порушення соціальної ієрархії в суспільстві), пропонував застосування суспільних робіт, регламентацію сільськогосподарського виробництва, а майбутнє суспільство бачив позбавленим обожнювання приватної власності.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9 10 11 12  ... 279