8. Інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів. Воно являє собою інвестиційну операцію, спрямовану на розширення обсягу використаних операційних оборотних активів підприємства, що забезпечує тим самим необхідну пропорційність (збалансованість) у розвитку позаобігових і обігових операційних активів у результаті здійснення інвестиційної діяльності. Необхідність цієї форми інвестування пов’язана з тим, що розширення виробничого потенціалу, що забезпечене раніше розглянутими формами реального інвестування, визначає можливість випуску додаткового обсягу продукції. Однак ця можливість може бути реалізована тільки при відповідному розширенні обсягу використання матеріальних оборотних активів окремих видів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, малоцінних і предметів, що швидко зношуються і т.п.). Усі перераховані форми реального інвестування можуть бути зведені до трьох основних його напрямків: капітальне чи інвестування капітальних вкладень (перші шість форм); інноваційне інвестування (сьома форма) і інвестування приросту оборотних активів (восьма форма).
Фінансові інвестиції — це вкладання коштів у фінансові інструменти (активи), серед яких переважають цінні папери.
Здійснення фінансових інвестицій характеризується рядом особливостей, основними з який є наступні: фінансові інвестиції є незалежним видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки; фінансові інвестиції є основним засобом здійснення підприємством зовнішнього інвестування. Всі основні форми й інструменти фінансових інвестицій мають зовнішню спрямованість інвестованого капіталу, що виходить за рамки відтворювальних процесів свого підприємства; у системі сукупних інвестиційних потреб підприємств реального сектора економіки фінансові інвестиції формують інвестиційні потреби другого рівня (другої черги); стратегічні фінансові інвестиції підприємства дозволяють йому реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидким і дешевим шляхом; портфельні фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектора економіки в основному в двох цілях: одержання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання вільних грошових активів і їх протиінфляційного захисту; фінансові інвестиції надають підприємству найбільш широкий діапазон вибору інструментів інвестування по шкалі «доходність-ризик»; фінансові інвестиції надають підприємству досить широкий діапазон вибору інструментів інвестування і по шкалі «доходність-ліквідність»; процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних із здійсненням фінансових інвестицій, є більш простим і менш трудомісткім; висока хибка кон’юнктури фінансового ринку в порівнянні з товарним визначає необхідність здійснення більш активного моніторингу в процесі фінансового інвестування.
Відповідно й управлінські рішення, пов’язані зі здійсненням фінансового інвестування, носять більш оперативний характер.
Сучасне фінансове інвестування безпосередньо пов’язане з формуванням «інвестиційного портфеля». Воно базується на тім, що більшість інвесторів вибирають для здійснення фінансового інвестування більш ніж один фінансовий інструмент, тобто формують визначену їхню сукупність. Цілеспрямований підбор таких інструментів являє собою процес формування інвестиційного портфеля.
Інвестиційний портфель являє собою цілеспрямовано сформовану сукупність фінансових інструментів, призначених для здійснення фінансового інвестування відповідно до розробленої інвестиційної політики. Тому що на переважній більшості підприємств єдиним видом фінансових інструментів інвестування є цінні папери, для таких підприємств поняття «інвестиційний портфель» ототожнюється з поняттям «фондовий портфель» (чи «портфель цінних паперів»).
» следующая страница »
1 ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30 ... 224