Інвестознавство

Підприємці США вважають, що інвестиції у країни з високим рівнем політичних, географічних, валютних, фінансових, інвестицій­них та інфляційних ризиків повинні мати мінімальну норму прибутку щонайменше 25%. А в Україні вона, за нашими розрахунками, майже вдвічі нижча, ще й за великого терміну окупності капіталу. Згідно із західними оцінками, норма прибутку на капітал, вкладений, напри­клад, у будівництво заводу, у Західній Європі становить 38,6%, строк окупності — 6 років, а в Україні ці показники дорівнюють відповідно 21% і 11 рокам.

Крім того, існує ряд інших негативних моментів: насамперед це бюрократичні засади та легітимна невизначеність у процесі привати-

зації; відсутність реальної приватизації та закону про приватизацію землі; обіг на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн; відсутність правового забезпечення кредитування, страхування, валют­ного обігу; обмеженість каналів репатріації прибутку (в основному че­рез вивезення продукції видобувних та сировинних галузей, що має попит на світових ринках).

В Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, до якого входять понад 100 різних правових і нормативних документів (законів, постанов, указів, положень, інструкцій та ін.). До них нале­жить також прийнятий у квітні 1996 р. Закон України «Про режим іно­земного інвестування».

У ньому є ряд позитивних моментів, пов’язаних з особливостями режиму іноземного інвестування, чітким визначенням видів інозем­них інвестицій і форм їх здійснення, а також системи державних га­рантій захисту іноземного капіталу.

Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої діяльності. Зазначається, що для інвестиційних проектів із залученими іноземними інвестиція­ми, які реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріо­ритетних галузей економіки, соціальної сфери та територій, може вста­новлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Проте варто ще раз зазначити, що вся законодавча база має при­наймні два основних недоліки: по-перше, нестабільність та не­надійність; по-друге, відсутність комплексності та суперечності в са­мих законодавчих актах. Нестабільність зумовлює неможливість спро- гнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об’єктів інвестування. Забезпечення стабільності нормативної бази для інозем­ного інвестора важливіше, ніж пільги.

Як свідчить досвід інших країн, до формування системи регулю­вання міжнародної спільної підприємницької діяльності на національ­ному рівні застосовуються два підходи; перший — прийняття єдиного акта, який регулює допуск іноземного капіталу в економіку країни; дру­гий — регулювання різних аспектів іноземної інвестиційної та підпри­ємницької діяльності сукупністю правових актів.

Підбір одного з цих підходів зумовлюється позицією, яку та чи інша країна займає на світовому ринку капіталів. Якщо країна є активним експортером капіталу, то, як правило, використовується другий підхід формування законодавчої бази щодо участі іноземних інвесторів у на-

ціональному господарстві. Країни, які переважно імпортують капітал, прагнуть прийняти єдиний законодавчий акт щодо міжнародної підприємницької діяльності.

Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капі­тал на свою територію і виходячи з тенденцій, що склалися, можна дійти висновку, що вона залишиться такою ще досить тривалий час. Тому недоліком Закону України «Про режим іноземного інвестування» є пе­рехрещення двох названих підходів до формування правової бази.

Більшість статей цього Закону містять формулювання «згідно з чинним законодавством» без конкретних посилань.

У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об’єктів регулювання, пріоритетних галузей економі­ки, соціальної сфери й територій, що заплутує розв’язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про кваліфіка­ційний мінімум іноземної інвестиції які, на наш погляд, були б необ­хідні для системи іноземного інвестування, У статті 1 розділу 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями (щонайменше 10%).

 

« Содержание


 ...  122  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я