Acquis communataire (Community acquis — англ., Acquis communautaire — фр.) — термін, який звичайно використовується до всього законодавства Співтовариства, включаючи Договори ЄС, регламенти та директиви. Дер- жави-кандидати на вступ до Європейського Союзу до часу вступу повинні виконати існуючий acquis communataire.
Адаптація законодавства — процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire.
Адаптація - процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного впровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності права України із європейським правом.
Правова адаптація має такі форми:
а) наближення — процес прийняття, внесення змін чи скасування правових норм з метою наближення положень національного законодавства до положень актів законодавства Європейського Союзу для створення належних умов імплементації правового порядку Європейського Союзу;
б) координація — процес узгодження тієї частини національного законодавства та практики його застосування, по якій наближення або транспозиція є неможливими або непотрібними;
в) імплементація—процес транспонування актів законодавства Європейського Союзу, включаючи створення порядку та процедур їх впровадження (імплементація у вузькому сенсі); цей процес також включає тлумачення, практику застосування, забезпечення дотримання та виконання норм права, які відповідають європейському праву, органами державної влади (імплементація в широкому сенсі).
“Велика сімка” - Бельгія, Німеччина, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія.
Гармонізація — процес коригування законодавства держав-членів Європейського Союзу на підставі правових актів ЄС, зокрема директив, які мають обов’язкову силу для держав - членів ЄС та вимагають від цих держав привести їх внутрішнє законодавство у відповідність до положень директив, тобто координація або наближення правових інструментів, адміністративних принципів та економічної політики Європейського Союзу, яка повинна запобігти можливим перешкодам на спільному ринку.
Генеральна угода про тарифи і торгівлю (General Agreement on Tariffs and Trade), ГАТТ (GATT) - система міжнародних норм і правил про торгові відно - сини між країнами-учасницями ГАТТ; міжнародна організація системи ООН для узгодження питань торгівлі. Угода була підписана в м. Женеві (Швейцарія) 23 країнами 30.Х.1947 і вступила в силу з 1.І.1948. Нею передбачено лібералізацію зовнішньої торгівлі і надання партнерам по ГАТТ режиму найбільшого сприяння у цій сфері. У діяльності ГАТТ беруть участь у різних формах понад 120 держав. Найвищий керівний орган — Сесія, що скликається раз на рік. Оперативне управління здійснює Рада представників країн — членів ГАТТ. Секретаріат організації, очолюваний генеральним секретарем, забезпечує діяльність органів ГАТТ. У квітні 1994 році в м. Марракеші (Марокко) закінчився Уругвайський раунд переговорів учасників ГАТТ (1985—1994 рр.), який став результатом завершення формування комплексу універсальних договорів у галузі торгівлі, тарифних, митних, інвестиційних та інших економічних відносин. У ході цих переговорів було також вирішено питання про створення нової багатосторонньої системи міжнародної торгівлі і про поступову заміну ГАТТ Світовою організацією торгівлі (СОТ), яка розпочала свою діяльність на початку 1995 році. Штаб-квартира ГАТТ — у м. Женеві (Швейцарія).
Глобалізація економіки (Globalisation of the economy) — Європейська Рада в Турині (Італія) назвала економічну глобалізацію однією з головних проблем, що постали перед Європейським Союзом наприкінці XX століття. Термін “економічна глобалізація” означає процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є:
• лібералізація міжнародної торгівлі та руху капіталів;
» следующая страница »
1 ... 195 196 197 198 199 200201 202 203 204 205 ... 224