Школа класичної французької політичної економії більше відома як школа фізіократів. Термін “фізіократія” походить від грецьких слів “фізіо” — природа та “кратос” — влада, панування, сила. Така назва даної школи (“влада природи”) відбиває головну її особливість — визнання єдиною продуктивною галуззю землеробства. Стверджуючи, на відміну від меркантилістів, що багатство держави створюється не в обігу, а у виробництві, фізіократи вважали за останнє тільки виробництво сільськогосподарської продукції, називаючи робітників мануфактур, ремісників, промисловців та купців — “безплідним” класом. Цю обмеженість фізіократів, що проявилась у нерозумінні значення промислового виробництва, трохи пізніше було подолано у класичній англійській політекономії, і це можна пояснити відносною відсталістю промисловості Франції ХУІІІ ст. порівняно з промисловістю Англії цього періоду. Основоположником та найбільш яскравим представником фізіократів був Ф.Ке- не, який видав у 1758 р. свої знамениті “Економічні таблиці”, що часто розглядаються в сучасній літературі як перша спроба макроекономічного дослідження.
Незважаючи на заслуги фізіократів у боротьбі з поглядами меркантилістів та закладанні основ нової теорії, все ж класичною теорією у її завершеному вигляді вважається англійська класична політекономія: головний представник цієї школи є автор “Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.) — А.Сміт. А.Сміт розглядається сьогодні не просто як представник певної школи, а як один з найвидатніших вчених-економістів усіх часів. Багато хто вважає, що саме завдяки йому економічна теорія перетворюється свого часу у самостійну науку, а його “Багатства народів” — називають “економічною біблією”. Справді, його можна визнати за автора першого закінченого, цілісного дослідження процесів функціонування економіки в цілому. Він систематизував
14
накопичені до нього економічні знання, доповнив певні ланки і зумів пояснити, як насправді працює ринкова економіка епохи вільної конкуренції. Ідеї його головної праці лягли в основу багатьох наступних теорій і не втратили своєї актуальності й сьогодні. Пояснюючи роботу сучасних економік, що використовують ринковий механізм, звертаємося до теорії А.Сміта, а в усіх сучасних теоріях вартості ми можемо знайти відгуки висловлених ним ідей. Англійська класична політекономія—справжній фундамент практично всіх сучасних економічних шкіл.
У ХІХ ст. розвиток економічної теорії набуває бурхливого характеру. Інтерес, розбуджений до цієї галузі знань класичною теорією, породжує виникнення десятків різноманітних концепцій та шкіл. Але визначальною для цього періоду можна вважати боротьбу двох основних теорій, що сформувались і зміцніли, відстоюючи свої позиції від взаємних критичних атак. Мова йде про боротьбу марксистського та маржиналістського напрямків у економічній теорії.
Поява у І867 р. першого тому “Капіталу” К.Маркса була визначною подією не тільки для свого часу. Один з найвидатніших теоретиків в історії економічної думки — К.Маркс із суто німецьким сумлінням, логічно та педантично обгрунтовував на сторінках своєї книги власну модель капіталістичної економіки, що базувалась на доведеній ним до досконалості теорії трудової вартості А.Сміта і Д.Рікардо (ще одного представника класичної англійської політекономії). Виходячи з того, що величина вартості будь-якого товару визначається кількістю суспільно необхідної праці, витраченої на його виробництво, автор “Капіталу” доводив наявність експлуатації у капіталістичній системі, розкривав її антагоністичні суперечності та передрікав її крах у недалекому майбутньому. Марксистська теорія мала значення не тільки для подальшого розвитку економічної думки. Як політичний рух марксизм проявив свою потужність, практично визначивши всю історію наступного ХХ ст.
» следующая страница »
1 ... 4 5 6 7 8 910 11 12 13 14 ... 384