Економічна теорія

5. Типи грошових систем

Грошова система — це форма організації грошового обігу в країні, що скла­лася історично і закріплена національним законодавством. Вона встановлює основні принципи, вимоги, нормативи, що регламентують відносини між суб’єктами грошового обігу. Грошова система формується та функціонує на базі банківського законодавства і розглядається як її складова. Центральний банк являє собою інституційний центр інфраструктури грошової системи, йому на­лежать головні функції щодо проведення грошової політики, регулювання гро­шового обігу.

Грошові системи сформувалися в XVI — XVII ст. з виникненням і утверд­женням капіталістичного способу виробництва, хоча окремі їх елементи з’яви­лися в більш ранній період. З розвитком товарно-грошових відносин і сучас­ного способу виробництва відбуваються істотні зміни в грошовій системі.

Грошова система країни формується історично, що позначається на структурі та змісті її елементів. Основними з них є:

1)   найменування грошової одиниці;

2)    масштаб цін;

3)    валютний курс;

4)    види готівкових грошових знаків, які мають законну платіжну силу;

5)   регламентація безготівкового обороту;

6)   державний апарат, який здійснює регулювання грошового обігу.

Найменування грошової одиниці (національної валюти), як правило, ви­никає історично. До введення власної грошової одиниці в Україні функціону­вала грошова одиниця колишнього СРСР—карбованець (рубль), сотою долею якого є копійка. Найменування “рубль” закріпилося за грошовою одиницею Росії відносно пізно — в XVII ст. Становлення державної незалежності України обумовлює перехід до найменування стародавньої грошової одиниці, що ви­користовувалася в Київській Русі — гривні.

Масштаб цін—історично обумовлений елемент грошової системи, що виз­начає ваговий вміст у грошовій одиниці металу, який у відповідний період ви­конував роль грошей. Установлений державою золотий (чи срібний) вміст гро­шей виступав важливим елементом системи ціноутворення в країні. В умовах обігу паперових грошей масштаб цін втратив своє значення елемента грошової системи. Величина вираження вартості товарів у грошовій одиниці в сучасних умовах визначається відповідно до основ формування вартості грошей.

Валютний курс — це співвідношення між грошовими одиницями (валюта­ми) різних країн. Він являє собою своєрідну “ціну” валюти однієї країни, ви­ражену в валютах інших країн. Залежно від типу грошової системи валютний курс може визначатися ринком або встановлюватися державою в особі упов­новажених нею на те органів.

Держава визначає види готівкових грошових знаків, які мають статус за­конного платіжного засобу на її території. До них належать: банківські білети, казначейські білети та розмінна монета. Істотна відмінність грошових білетів полягає у механізмі їх емісії—порядку випуску в обіг та вилучення з нього. При бюджетній емісії, яка проводиться спеціальним органом Міністерства фінансів (казначейством), в обіг випускаються казначейські білети. Кредитна емісія обу­мовлює випуск банкнот. Банківські білети надходять у сферу обігу в зв’язку з видачею кредиту, його погашення обумовлює вилучення грошових знаків з об­ігу.

У період перебування України у складі СРСР на її території оберталися готівкові знаки всіх трьох видів. Однак відмінність банкнот від казначейських білетів фактично була формальною. У зв’язку з відсутністю казначейства всі грошові знаки випускалися в обіг Держбанком СРСР. Зазначена різниця в най­менуванні паперових грошових знаків підлягала ліквідації згідно із законодав­ством про банки і банківську діяльність в СРСР. Але заміна одно-, трьох- та п’ятикарбованцевих казначейських білетів зразка 1961 р. не була завершена. Питання про види готівкових грошових знаків та їхню платіжність нині вирі­шує кожна з незалежних держав, що входили до колишнього СРСР.

 

« Содержание


 ...  70  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я