Економічна теорія

 6. Зовнішньоекономічна безпека

В умовах посилення інтеграції економіки України у світову економічну систему питання зовнішньоекономічної безпеки набуває дедалі більшої ваги. Зовнішньоекономічна безпека полягає в мінімізації збитків держави від дії не­гативних зовнішніх економічних чинників, створенні сприятливих умов для розвитку економіки шляхом її активної участі у світовому розподілі праці, відпо-

471

відності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтере­сам.

Зовнішньоекономічна безпека України повинна грунтуватися на таких принципах:

•     верховенство закону в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності;

•     безумовний захист національних економічних інтересів та економічно­го суверенітету України;

•     узгодженість економічних інтересів окремих суб’єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності та економічних інтересів держави;

•     своєчасність та адекватність заходів щодо відвернення та нейтралізації загроз національним економічним інтересам;

•     рівноправність та взаємовигідність відносин між суб’єктами зовнішньо­економічної діяльності;

•     системність та еволюційність відкривання національної економіки;

•     дотримання загальновизнаних норм і принципів міжнародного права у зовнішньоекономічній діяльності;

•     вирішення торгових спорів шляхом консультацій і переговорів.

Прискорений процес відкривання економіки України, зважаючи на її де-

формованість і кризовий стан, може мати деякі негативні наслідки, а саме:

•     відведення Україні ролі постачальника сировини і споживача готових імпортних товарів, посилення деформації товарної структури експорту та імпорту;

•      втрата деяких важливих ринків збуту вітчизняної продукції, зокрема продукції машинобудування;

•     посилення процесів деградації вітчизняної промисловості;

•     посилення технологічної і фінансової залежності від розвинених країн.

Нині зовнішньоекономічна діяльність значною мірою лібералізована без опа­нування державою відповідних контрольно-регулюючих функцій, притаманних ринковій економіці, безурахування специфіки перехідного періоду, що створює серй­озну загрозу економічній безпеці України.

Процес “відкривання” національної економіки повинен здійснюватися в результаті її структурної перебудови, поетапно і зважено, з урахуванням особ­ливостей України. До того ж слід врахувати, що абсолютно відкритої економі­ки, тобто такої, коли без будь-яких обмежень через державні кордони здійснюється рух товарів, капіталів і робочої сили не має жодна країна світу. Всюди, виходячи з національних інтересів, уряди відповідних країн регулюють зовнішньоекономічну діяльність. Процес відкривання повинен відповідати стану конкурентоспроможності національної економіки, інакше під тиском сильних іноземних конкурентів вітчизняні виробники будуть усунуті з внутрі­шнього ринку.

Для гарантування економічної безпеки важливо визначити перелік про­дукції, яка повинна вироблятися в Україні за будь-якої кон’юнктури на світо-

472

вих ринках і незалежно від конкурентного середовища на внутрішньому ринку.

Рівень зовнішньоекономічної безпеки характеризується широким спект­ром індикаторів (показників), а саме:

•     коефіцієнт відкритості національної економіки (відношення обсягу зов­нішньої торгівлі, тобто експорту та імпорту, до ВВП);

•     коефіцієнт покриття імпорту експортом;

•     відношення обсягу експорту до ВВП;

•     відношення обсягу імпорту до ВВП;

•     сальдо зовнішньоторговельної діяльності;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 364 365 366 367 368 369370 371 372 373 374  ... 384