3. Вибір альтернативних можливостей використання ресурсів. Крива виробничих можливостей
Оскільки (як це було показано у попередніх параграфах) людські потреби практично безмежні, а економічні ресурси обмежені — виробництво не спроможне задовольнити всі запити суспільства. За таких умов однією з фундаментальних проблем економічної теорії виступає проблема дослідження шляхів такого використання наявних ресурсів (продуктивних сил), при якому досягається максимально можливе задоволення безмежних потреб суспільства. Тобто виникає питання про найбільш ефективне застосування обмежених економічних ресурсів. Поняття економічної ефективності характеризує зв’язок між кількістю задіяних у процесі виробництва ресурсів і отриманою кількістю необхідної продукції. Більша кількість продукції, отримана при незмінних затратах, означає підвищення ефективності виробництва, і, навпаки, зменшення обсягів отриманої продукції за тих самих затрат, вказує на зниження ефективності.
Проблема ефективності напряму пов’язана із проблемою повного використання ресурсів та досягнення на цій основі повного обсягу виробництва. Повне використання ресурсів означає, що всі наявні та придатні для виробничого застосування ресурси задіяні в процесі створення потрібних суспільству благ. Тобто, повне використання ресурсів—ситуація, коли немає вимушеного безробіття, не простоюють верстати на підприємствах, усі призначені для виробничого споживання природні ресурси переробляються у кінцеву продукцію. Проте повне використання ресурсів ще не означає досягнення повного (максимального) обсягу виробництва. Якщо люди з вищою освітою змушені працювати сантехніками чи майстрами по ремонту телевізорів, а люди без вищої освіти керують підприємствами та установами — це свідчить про неефективне використання особистого чинника у складі економічних ресурсів і знижує реальний обсяг продукції, що міг би бути отриманий за інших обставин. Так само й застосування застарілих технологій, як правило, означає неефективне використання речових чинників виробництва, перетворення значної частини природних ресурсів у відходи, а не в кінцеву продукцію. Отже, повний обсяг виробництва досягається тільки за умови ефективного (раціонального) застосування економічних ресурсів при їх повному використанні.
Досягнення повного обсягу виробництва, таким чином, само по собі являє собою досить складне завдання, проте, не розв’язує головну економічну проблему — безмежність потреб при обмеженості ресурсів. Навіть за умов повного обсягу виробництва суспільство не в змозі задовольнити всіх своїх потреб і опиняється перед важким вибором: які товари та послуги виробляти, а від яких відмовитись? Наочною ілюстрацією цієї складної проблеми може служити крива виробничих можливостей.
При побудові кривої виробничих можливостей виходять з ряду припущень: кількість економічних ресурсів є чітко визначеною та незмінною; усі ресурси використовуються з максимальною ефективністю; технології, що застосовуються протягом аналізованого періоду залишаються незмінними; мова йде про виробництво лише двох альтернативних видів продукції. Ці спрощуючі припущення необхідні для полегшення розуміння суті справи, хоча, зрозуміло, у реальному житті все виглядає набагато складніше.
Отже, спробуємо уявити собі, що суспільство має в своєму розпорядженні економічні ресурси, які можуть бути використані у виробництві верстатів для підприємств промисловості та у виробництві кондитерських виробів для населення. Проблема вибору, в даному разі, полягатиме в тому, що при чітко визначеній кількості ресурсів збільшення виробництва верстатів може бути досягнуто тільки за рахунок зменшення виробництва кондвиробів і навпаки. Справді, ресурс витрачений на виробництво одного продукту, вже не може бути витрачений на виробництво іншого. Проілюструємо сказане таблицею з умовними даними.
» следующая страница »
1 ... 29 30 31 32 33 3435 36 37 38 39 ... 384