362
Міжнародні умови відтворення також великою мірою формуються у зв’язку
з розвитком кредитних відносин у різноманітних формах і з діяльністю банків на світовій арені. Ці чинники сприяли зростанню міжнародної торгівлі, що, у свою чергу, підштовхує виробництво.
Кредитно-грошові кризи, що звичайно супроводжують циклічні економічні кризи і значно їх посилюють, були слабко виражені до кінця 70-х початку 80-х років. Їх найбільш гострі форми — тиск вкладників на банки, масова вимога позичок, банкрутства банків—до зазначеного часу фактично були відсутні. Це пояснювалося багатьма глибокими змінами в економіці, зокрема збільшенням еластичності кредитно-грошової системи в умовах відсутності золотого стандарту, змінами в структурі кредитних установ і ринку позичкових капіталів, державно-монополістичним регулюванням.
Водночас кредитна система в повоєнний період багато в чому сприяла посиленню концентрації і монополізації економіки, поглибленню соціальної і майнової прірви міжрізноманітними прошарками суспільства. Більш конкретно можна вказати на такі чинники. Акціонерна форма організації бізнесу, що є своєрідною формою кредитної справи, була протягом останніхдвох десятиліть джерелом колосального зростання особистих коштів найбільш багатих людей суспільства. Водночас акумуляція кредитною системою заощаджень населення приковувала їх до існуючої економічної системи і тому часто служила знаряддям додаткової фінансової експлуатації. Остання ставала особливо очевидною й ефективною в зв’язку з інфляцією, що безупинно знецінювала заощадження щодо їх реальної купівельної спроможності, особливо в 70-90 р. Це досить яскраво виявилося і в Україні в 90-ті р. Кредитна система експлуатувала трудящих і як боржників, беручи надзвичайно високі відсотки за споживчими і іпотечними позичками.
Хоча кредитна система не переживала в повоєнний період гострих традиційних криз, як у 1929—1933 рр., кредитна експансія банків, зростання кредитної надбудови, розбухання іпотечного і споживчого кредитів потребували термінових заходів державного втручання для запобігання кризи в кредитній сфері, що були тісно пов’язані з кризою міжнародної валютної системи.
При наявності загальних закономірностей розвитку кредитним системам окремих країн властиві свої особливості. У XIX ст. найбільш розвинутою і розгалуженою кредитною системою володіла Англія. Зараз таким лідером з багатьох поглядів є США. Інші капіталістичні країни нерідко намагаються запозичити організаційні форми і методи американських кредитно-фінансових установ, особливо інвестиційних і страхових компаній, корпоративних пенсійних фондів, організацій споживчого кредиту. Водночас для ряду країн Західної Європи характерні державні кредитні установи більш значного масштабу й універсального характеру, ніж у США.
Процеси концентрації в банківській сфері, яка багато в чому є визначальним чинником розвитку кредитної системи, мають у повоєнний період ряд важ-
363
ливих особливостей. Значні зміни відбуваються також в операціях банків і, зокрема, у формах їх зв’язків з промисловістю. Характерне сполучення тенденцій універсалізації, тобто розширення і сполучення функцій, і спеціалізації, тобто виділення особливих видів кредитно-фінансових установ зі своїми специфічними функціями.
Монополістична стадія розвитку індустріального суспільства обумовила появу нових кредитно-фінансових інститутів, що стали швидко розвиватися після кризи 1929—1933 рр. Відбулося більш повне розмежування функцій між різноманітними фінансовими інститутами всередині кредитної системи. Швидко виросли і зайняли найважливіші позиції на ринку позичкових капіталів страхові компанії (в основному компанії страхування життя), пенсійні фонди, інвестиційні компанії, ощадно-позичкові асоціації й інші спеціалізовані установи. Вони стали основним джерелом довгострокового капіталу на грошовому ринку, потіснивши у цій сфері комерційні банки.
» следующая страница »
1 ... 278 279 280 281 282 283284 285 286 287 288 ... 384