Економічна теорія

226

Загальна ефективність нагромадження визначається відношенням зрос­таючих реальних доходів населення до фонду нагромадження:

дДр

Ен =---------------- ,

ФН

де

Ен — ефективність нагромадження;

дДр — приріст реальних доходів населення;

ФН — фонд нагромадження.

Існує й інша формула, що характеризує ефективність нагромадження з точки зору віддачі від зроблених капіталовкладень:

дНД

Екв =-------------- ,

КВ

де

Екв—ефективність капітальних вкладень;

дНД — приріст національного доходу;

КВ — капітальні вкладення.

Підвищення ефективності капіталовкладень означає збільшення випуску потрібної суспільству продукції при зменшенні суми вкладень, або зменшення питомих капітальних вкладень на одиницю продукції.

Загальний обсяг нагромадження визначається, з одного боку, розміром отриманого національного доходу, з другого — пропорцією, в якій національ­ний дохід розподіляється на фонд споживання і фонд нагромадження.

Стосовно впливу на обсяг нагромадження величини національного дохо­ду, — то цілком зрозуміло, що за умови збереження незмінної пропорції між фондами споживання і нагромадження, останній буде збільшуватись разом із зростанням національного доходу країни. Більше того, загальний обсяг отри­маного національного доходу може вплинути й на саму пропорцію його розпо­ділу на споживання і нагромадження. Так, найбільші країни світу, отримуючи відносно невеликий національний дохід, змушені витрачати на нагромаджен­ня лише незначну частину від нього, або й взагалі “проїдати” його увесь, забез­печуючи тим самим лише просте відтворення суспільного виробництва. Чим більш економічно розвинутою є країна, тим більший вона отримує національ­ний дохід (в тому числі й на душу населення), що дозволяє їй збільшувати ту його частину, яка використовується на потреби нагромадження. Але сказане означає лише можливість, а не загальне правило чи економічний закон. Усе ж

227

таки розподіл національного доходу на споживання та нагромадження більшою мірою залежить від державної економічної політики ніж від абсолютної вели­чини національного доходу.

Співвідношення між фондами споживання та нагромадження у складі на­ціонального доходу відображує норма нагромадження. Цей показник розрахо­вується за формулою:

ФН

Нн =---------------- х 100 %,

НД

де

Нн—норма нагромадження;

ФН — фонд нагромадження;

НД — національний дохід.

Як уже зазначалося, цей показник найбільше залежить від обраної уря­дом стратегії і тактики економічного розвитку країни. Так, за часів існування Радянського Союзу для збереження динамічного розширення відтворення вважалось за необхідне використовувати на нагромадження близько четвер­тої частини національного доходу. Тобто норма нагромадження дорівнювала 25% (причому під час індустріалізації країни та в перші післявоєнні роки вона була ще вищою). Водночас, в економічно більш розвинутих країнах Західної Європи при загальній тенденції норми нагромадження вона не перевищува­ла 20%. Це свідчить про те, що СРСР, порівняно з західноєвропейськими краї­нами, значно більше уваги приділяв проблемі підтримки високих темпів на­громадження, ніж поточному споживанню населення. Близько 70% виробле­ної у Радянському Союзі продукції належало до засобів виробництва і лише 30% до предметів споживання, тоді як в економічно розвинутих країнах — навпаки.

Надто висока норма нагромадження обмежує поточне споживання насе­лення, але занадто занижена означає тупцювання економіки на місці, відсутність умов для її розширеного відтворювання. Так, після розпаду СРСР норма нагромадження в Україні впала нижче за 10%, що разом з недостатніми амортизаційними відрахуваннями призвело до стану звуженого відтворення сус­пільного виробництва у ній протягом перших 7 років незалежності.

 

« Содержание


 ...  178  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я