Економічна теорія

По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об'єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корис­ності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна оди­ниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одини­цю товару за меншу ціну.

По-третє, така поведінка пояснюється ефектом дохо­ду, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на спо­живчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за ниж­чу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

І,   зрештою, поведінку споживача визначає також ефект заміщення, адже споживач зацікавлений у тому, щоб замі­нити споживання дорожчих товарів дешевшими (за інших однакових умов, тобто якщо вони якісні, відповідають стан­дартам і т. ін.). Наприклад, якщо ціна на кефір знизиться, а на йогурт залишатиметься високою, споживач може за­мінити споживання йогуртів кефіром.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Інди­відуальний попит — це попит окремого споживача. Рин­ковий попит — це сума індивідуальних попитів, які пред'являються кожним споживачем при різних цінах.

Покажемо за допомогою табл. 8.2 зв'язок між індивіду­альним і ринковим попитом.

Для побудови графіка кривої ринкового попиту на основі додавання індивідуальних попитів (рис. 8.2) обмежимося одним значенням ціни (йогурт коштує 2 грн.).

Ціна за 1 упа­ковку, грн.

Величина індивідуального попиту, шт.

Ринковий попит, шт.

І покупець

II покупець

III покупець

5

1

2

3

6

4

2

3

4

9

3

4

5

6

15

2

7

8

9

24

1

11

12

13

36

 

123456789                                    2 6 10 14 18 22 26

Рис. 8.2. Графік кривої ринкового попиту, побудований на основі додавання кривих індивідуального попиту

Як видно з рис. 8.2, між ринковим попитом і ціною також існує обернена залежність.

Функціональна залежність попиту від ціни виражаєть­ся рівнянням

де <2Й — величина попиту на товар; Р — ціна товару.

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг по­питу. Але існують і інші чинники, що впливають на нього. Що ж відбувається з кривою попиту, якщо змінюватимуть­ся нецінові чинники?

Нецінові чинники попиту:

—    кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

—     доходи споживачів (пряма залежність між дохода­ми і попитом);

—    очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

—     ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на то­вар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього зни­жується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на то­вар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користува­тися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;

—     місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку но­вих джерел доходу задля збільшення свого платоспромож­ного попиту;

 

« Содержание


 ...  74  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я