Монометалізм — це грошова система, в якій роль загального еквівалента закріпляється за одним благородним металом — золотом.
Уперше золотий монометалізм було запроваджено в Англії (1816 р.). У Франції його введено в 1876—1878 рр., у Росії — в 1897 р.
Розрізняють чотири різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозливковий стандарт, золотодевізний стандарт, золотодоларовий стандарт.
Золотомонетномутандарту притаманні такі риси.
1. Вільний обіг золотих грошей.
2. Виконання золотом усіх функцій грошей.
3. Вільне карбування золотих монет.
4. Вільний обмін знаків вартості (паперових грошей і банкнот) на золоті монети за їхньою номінальною вартістю.
5. Вільний рух золота між країнами.
Золотомонетний стандарт у повному обсязі проіснував
до Першої світової війни.
Після Першої світової війни країни, які мали значні запаси золота (Англія, Франція), запровадили у себе золотозливковий стандарт, який виключав вільне карбування золотих монет і обмін їх на банкноти. Обмін банкнот міг проводитись лише на золоті зливки. Але його було обмежено вартістю зливків. Наприклад, в Англії за зливок вагою 12,4 кг треба було заплатити 1700 фунтів стерлінгів, у Франції за зливок вагою 12,7 кг — 215 тис. франків.
Німеччина, Австрія, Норвегія, Данія та інші країни, які не мали значних запасів золота, запровадили у себе золо- тодевізний стандарт. При цьому зв'язок грошей із золотом здійснюється не безпосередньо, а через іноземну валюту (девізу), яка мала золоте забезпечення. Щоб обміняти власну національну валюту на золото, її потрібно було спочатку обміняти на валюту країн із золотозливковим стандартом (англійські фунти стерлінгів, французькі франки), а вже останню — на золоті зливки.
Під час світової кризи 1929—1933 рр. усі три різновиди золотого монометалізму були ліквідовані.
При золотодоларовому стандарті розмін національних валют на золото був відмінений в усіх країнах, а обмін доларів США на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн — членів МВФ. У 1971 р. було припинено й обмін доларів на золото.
У 1976 р. країни — члени МВФ провели на Ямайці (м. Кінгстон) Міжнародну конференцію, на якій оголосили про перехід до якісно нової світової валютної системи — паперово-кредитної, в основу якої покладено такі головні принципи:
— юридично закріплена демонетизація золота, тобто повна відмова від золотого стандарту;
— скасована фіксація золотого вмісту національних валют (масштабу цін);
— припинено виконання золотом ролі загального еквівалента;
— скасовано офіційну ціну на золото, яка раніше існувала (35 дол. за одну тройську унцію — 31,1 г);
— золото перетворено із грошового товару в звичайний товар, який продається й купується на світових ринках за ціною, що складається залежно від попиту і пропозиції;
— впроваджено перехід до плаваючих валютних курсів.
У паперово-кредитній системі функціонують паперові й кредитні гроші.
При цьому класичні паперові гроші як представники золота сьогодні зникли з обігу внаслідок його демонетизації. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет має дефіцит, нерідко величезний. Для його покриття державна скарбниця випускає паперові гроші, які не мають золотого забезпечення. Тому їх ще називають білетами державної скарбниці.
Кредитні гроші — це знаки вартості, які функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником.
Первісно кредитні гроші відрізнялися від паперових грошей (рис. 6.10).
Рис. 6.10. Відмінності між кредитними і паперовими грошима
Вексель — це письмове боргове зобов'язання суворо встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу при настанні встановленого строку.
» следующая страница »
1 ... 53 54 55 56 57 5859 60 61 62 63 ... 246