Економічна теорія

Однак об'єктивний аналіз дає підстави для висновку, що вартість виступає результатом поєднання в товарі двох чин­ників — витрат праці і його корисності. Вона водночас є категорією виробництва і категорією обміну. Оскільки на створення товару потрібні матеріальні й трудові витрати, то вартість, закладена в ньому, є категорією виробництва. Але через те що на ринку вартість не тільки виявляє себе, а саме тут остаточно визначається її величина відповідно до ступеня корисності товару і попиту на нього, вона є також категорією обміну. Ринкова вартість (ціна), за якою реалі­зуються товари, ніби синтезує виробничі й ринкові систе- мовизначальні фактори, за допомогою яких вона форму­ється.

Тому вже на рубежі XIX і XX ст. деякими економістами (М.І. Туган-Барановським, А. Маршаллом та іншими) були зроблені спроби синтезувати обидві ці теорії й показати, що вони не поглинають і не протистоять одна одній, а є взаємодоповнюючими. І сьогодні пошук шляхів синтезу цих теорій є одним із пріоритетних наукових напрямів подаль­шого розвитку теорії вартості.

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва. Цей закон регулює зв'язки між то­варовиробниками, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умовах товарного виробництва.

Закон вартості — це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару по­винна детермінувати два фактори — витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквіва­лентність обох факторів.

Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції (рис. 5.19):

Регулює пропор­ції суспільного виробництва, ос­кільки на його ос­нові проходить стихійний розпо­діл (через ринок) капіталів і робочої сили між окреми­ми галузями ви­робництва

і Закон вартості

Стимулює розви­ток продуктив­них сил, спонука­ючи товаровироб­ника вводити нову техніку і вдоско­налювати методи організації вироб­ництва

Обумовлює дифе­ренціацію това­ровиробників, тобто збагачення одних і банкрут­ство ІНШИХ

—        стихійно регулює суспільне виробництво;

—       стимулює розвиток продуктивних сил суспільства;

—     обумовлює економічну і соціальну диференціацію то­варовиробників.

Регулююча роль закону вартості виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбу­вається розподіл робочої сили і капіталу між різними га­лузями виробництва, внаслідок чого стихійно досягається певна пропорційність, збалансованість між сферами су­спільного виробництва. Відхилення цін від вартості еконо­мічно сигналізує товаровиробнику про зміну кон'юнктури ринку, а відповідно орієнтує виробництво, яких товарів не­достатньо, а яких — надмірно. Якщо того або іншого това­ру виробляється недостатньо, то попит на нього перебільшує пропозицію. Ціна на такий товар зростає. Це приваблює в галузь ресурси й робочу силу з інших галузей, де прибутки нижчі, отже, виробництво цього товару зростає.

Навпаки, коли виробництво товару перевищує попит на нього, то ціна, а разом з нею і прибутки, знижуються. Вна­слідок цього виробничі ресурси переливаються в ті галузі, де прибутки вищі.

Таким чином, закон вартості через ринковий механізм цін забезпечує визначення кордонів, які відділяють еконо­мічно доцільне виробництво від недоцільного, і саме тим регулює пропорції суспільного виробництва.

Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і за­грози розорення прагне здобути найбільший прибуток. Цьо­го можна досягти, якщо індивідуальна вартість його то­вару буде нижчою, ніж суспільна, ринкова вартість, а це можливо за умови зменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товару на основі впровадження нової, про­дуктивнішої техніки, поліпшення організації виробниц­тва тощо. Але оскільки до цього постійно прагнуть усі товаровиробники, це зумовлює загальний технічний про­грес, зростання продуктивних сил суспільства. Таким чи­ном, закон вартості виступає рушійною силою розвитку продуктивних сил.

 

« Содержание


 ...  51  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я