Економічна теорія

Разом з еволюцією визначення предмета еволюціонува­ла і назва економічної науки (рис. 1.6).

Економічна теорія

Економія

Політична ^                    (Сучасні Т

економія                         назви) ^

Економікс

Рис. 1.6. Еволюція назви економічної науки

Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи: основи економічної теорії (політекономія), мікро- економіка, мезоекономіка, такроекономіка, мегаекономіка (рис. 1.7).

Основи економічної теорії (політекономія) — це

фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.

Мікроекономіка вивчає поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє вироб­ництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та ін.

Макроекономіка вивчає закономірності функціонуван­ня господарства в цілому, тобто на рівні національної еко­номіки. Об'єктом її дослідження є валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її при­чини, грошовий обіг, рух процента, податкова політика, кре­дитно-банківська система та ін.

Мезоекономіка вивчає окремі галузі й підсистеми на­ціональної економіки (агропромисловий комплекс, військо­во-промисловий комплекс, торговельно-промисловий комп­лекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони та ін.).

Мегаекономіка вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально­планетарному рівні.

Зауважимо, що загальна економічна теорія не є механіч­ною сумою її складових. Усі її частини перебувають у не­розривній єдності та органічному взаємозв'язку, що забез­печує цілісне сприйняття економіки як самодостатньої та динамічної системи, яка функціонує на національному і за­гальносвітовому рівнях.

Економічна теорія залежно від функціональної мети поді­ляється на позитивну та нормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взає­мозв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реаль­ною дійсністю. Вона відповідає на запитання: які вони є?

Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє реко­мендації щодо вдосконалення економічної системи, пере­ходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на за­питання: як повинно бути ?

 3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація

Економічна теорія використовує широкий спектр прийомів і способів дослідження свого предмета, які й ви­значають зміст її методу.

Метод економічної теорії — це сукупність прийо­мів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджу­ються категорії і закони функціонування та розвит­ку економічних систем.

Наукова абстракція

Аналіз і синтез

Економічна теорія застосовує як загальнонаукові, так і специфічні для даної науки методи пізнання економічних явищ і процесів (рис. 1.8).

Статистичний, матема­тичний, порівняльний, графічний, системний, функціональний та ін­ші прийоми аналізу

Економічне

моделювання

Економічний

експеримент

Поєднання

Методи

Індукція

Діалектика

Діалектика як метод — загальний для всіх наук метод пізнання, у тому числі і для економічної теорії. Він базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвит­ку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15  ... 246