Іншими словами, застосування чинників внутрішньої мотивації і, зокрема, щодо управління кооперативною поведінкою, для здобуття організаційної рівноваги цілком реальні.
У схемі моделі групової мотивації і засобів реалізації стратегії виділяється необхідність демократизації управління шляхом активізації роботи ради трудового колективу, колегіальності підготовки, прийняття і виконання рішення.
Запропоновану біхевіористичну модель групової мотивації було прийнято для застосування в агрофірмі «Сінгури» Житомирського району. Насамперед, її використання стосується удосконалення організаційної системи управління внутрішньогосподарською діяльністю підприємства в теперішній період соціально-економічної кризи.
Переваги такої моделі полягають у таких аспектах:
- підвищенні ступеня адаптації управлінських рішень до виробничої ситуації на рівні сільськогосподарського підприємства і його підрозділів, первинних трудових колективів;
- у здобутті та регулюванні достатньо стійкої організаційної рівноваги, необхідної для стабілізації роботи колективів в умовах, наближених до екстремальних;
- у генералізації управлінських рішень та здійсненні функцій управління людьми, ґрунтуючись на бажанні, реальному задоволенні потреб та мотивів працівників, тобто на основі праксеологічного підходу.
Обов’язково слід пам’ятати, що зростання продуктивності праці пов’язане, в першу чергу, з особистими якостями і мотивацією кожного робітника, його вмінням працювати у команді. Удосконалення мотивації праці доцільно ґрунтувати на провідній ролі людського чинника в успішному господарюванні та поліпшенні віддачі всіх видів ресурсів з орієнтацією на кінцевий результат, який може бути виражений і в натуральній, і у вартісній формі.
Отже, мотивація належить до активного стану людини, який веде до цілеспрямованої поведінки. Спираючись на модель мотивації, стимул створює прірву між бажаним і реальним станом справ. Коли виникає така прірва, людина розпізнає потребу, яка приводить до наслідування цілі і цілеспрямованої поведінки. Цілеспрямована поведінка сприймається як наближення бажаного до дійсного.
У період тривалої соціально-економічної кризи, коли чинники матеріальної мотивації праці унеможливлюються, бо відсутні, у шкалі мотиваційних цінностей перевагу здобувають чинники управління кооперативною поведінкою людей, що описані сучасною теорією біхевіоризму.
Розглянувши досвід попередніх поколінь і наших сучасників, слід узагальнити, що мотиваційна структура у сфері праці формується протягом певного часу під впливом політичних, економічних та соціально-психологічних чинників.
Отже, проблема формування механізму мотивації праці, із точки зору дослідників, дуже складна, глобальна і багатогранна.
Узагальнюючи теорію і практику, світовий досвід мотивації праці, а також беручи до уваги ситуацію, в якій перебуває економіка України в період входження в ринкові відносини, основним підґрунтям або базою створення ефективної мотивації на виробництві є застосування концепції паритету державної політики, згідно з якою кожний рік певний обсяг виробництва продукції має дати змогу виробникові отримати еквівалентну кількість товарів та послуг. Це також гарантовані ціни, прямі виплати, імпортні квоти, цільові державні субсидії та займи, що дозволяють виробникам, які перебувають у кризовому стані, продовжувати працювати (досвід США).
У контексті людської поведінки, сучасним менеджерам слід створювати такі умови праці, які б задовольняли потреби працівників, ініціюючи поведінку, спрямовану на досягнення якнайвищого результату їхньої діяльності.
» следующая страница »
1 ... 64 65 66 67 68 6970 71 72 73 74 ... 171