Економічна статистика

—упровадження режиму найжорсткішої економії бюджетних коштів, підвищення їхньої ролі як макроекономічного регулято­ра і складової інвестиційного потенціалу;

— створення сприятливих умов для залучення іноземних інвес­тицій та їхнього використання для здійснення намічених струк­турних зрушень, підвищення здатності національної економіки до сприйняття цих інвестицій;

—залучення у відкриту економіку тіньового капіталу, що ухи­ляється від оподаткування і вивезений за кордон, перекриття ка­налів нелегального відпливу грошей за кордон;

—відновлення та розвиток мотивації суб’єктів господарюван­ня та населення до інвестування, спрямування інвестицій до реального сектору економіки, на здійснення позитивних струк­турних зрушень.

Для того, щоб оживити виробництво і підвищити його рента­бельність, потрібно залучити капітал для зменшення дефіциту оборотних коштів і нормалізації платежів та провести початкову модернізацію підприємств і освоєння конкурентоспроможних видів продукції. У результаті вкладення інвестицій економіка зможе нормально функціонувати і давати віддачу.

4

ТЧ                                                                                                                                                                               1 •                                      • •                                                                                     • о

. Ірупування та класифікація інвестицій

У загальноекономічному розумінні інвестиції пов’язують з балансом підприємства. У такому розумінні інвестиції — це стан активів підприємства і уречевлення капіталу в активах.

Визначення інвестицій у фінансах пов’язують з викорис­танням капіталу або довготерміновими капітальними вкладен­нями з метою одержання прибутку. Отже, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти.

Закордонні вчені вважають інвестиції вирішальним базисом майбутньої доходності підприємства. Втілення інвестиційних про­ектів потребує відмови від грошових коштів сьогодні на користь отримання прибутку в майбутньому. Як правило, на отримання прибутку слід розраховувати не раніше, ніж через рік після почат­кових витрат (інвестицій). У цей період вони є основною причи­ною виникнення фінансових проблем (наприклад, з ліквідністю), які підприємство намагається вирішити через додаткове фінан­сування.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” під інвестиціями розуміють всі види майнових та інте­лектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємниць­кої та інших видів діяльності, в результаті чого створюється при­буток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими ціннос­тями можуть бути:

—кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

—рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткуван­ня та інші матеріальні цінності);

— майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

— сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та ви­робничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (“ноу-хау”);

—права користування землею, водою, ресурсами, будин­ками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

—інші цінності.

Інвестиції увідтворення основних фондів і на приріст матеріаль­но-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інвестиції поділяються на виробничо-господарські (реальні) і фінансові (портфельні). Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи як матеріальні, так і нема­теріальні (вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом, визначаються як інноваційні інве­стиції).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 118 119 120 121 122 123124 125 126 127 128  ... 201