Вихідні положення структури інформаційного законодавства України та правового регулювання протидії комп’ютерній злочинності
Основні засади протидії кіберзлочинності поряд з кримінальним законодавством мають знайти закріплення в інших законодавчих актах, у тому числі щодо визначення основних понять та категорій, які вживаються у кримінальному законодавстві.
РОЗДІЛ 11.
НАПРЯМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЩАЛЬНИХІНФОРМАЦІЙНШВІДНОСИН
Основні напрями правового регулювання соціальних інформаційних відносин такі:
1.Визначення та правове закріплення нових напрямів державної політики в галузі соціальних інформаційних відносин в умовах інформатизації, у тому числі щодо боротьби з комп’ютерною злочинністю.
2.Забезпечення реалізації прав осіб (фізичних та їх об’єднань) на режим доступу до інформації, зокрема особистих (персональних) даних - інформації про громадян та організації за умов інформатизації державних органів управління та суспільства в цілому.
З.Забезпечення умов для розвитку і захисту всіх форм власності на інформацію та інформаційні ресурси, права інтелектуальної власності, у тому числі від комп’ютерних злочинів.
4.Забезпечення співвідношення інтересів суб’єктів суспільних інформаційних відносин у сфері національної безпеки, її складових, інформаційної та економічної безпеки.
5. З метою боротьби з поширенням наклепів і образ, захисту честі, гідності та ділової репутації підлягає визнанню засобом масової інформації окремих регіональних, національних та глобальних комп’ютерних мереж, в тому числі таких як Інтернет (електронних газет та журналів, рекламних та інформаційних сторінок установ, організацій підприємств тощо), подібно до радіо і телебачення.
6. Визначення на рівні законодавства інформаційних правовідносин, що виникають при використанні комп’ютерних мереж загального користування, як складової державного юридичного захисту прав і свобод людини.
7. Імплементація норм міжнародного права здійснюється з урахуванням вітчизняної доктрини права щодо поділу його на провідні галузі права: публічне і приватне; а також конституційне, адміністративне, цивільне, трудове і кримінальне право та міжгалузеві комплексні інститути права.
Метою систематизації інформаційного законодавства України є створення чіткої структури правового регулювання суспільних відносин між їх суб’єктами щодо інформації, забезпечення співвідношення потреб та інтересів людини, соціальних спільнот та держави.
Щодо боротьби з кіберзлочинністю зазначені заходи, на умовах комплексного підходу, будуть мати характер профілактики комп’ютерних злочинів.
РОЗДІЛ 12.
ОСНОВШОРГАНІЗАЦІЙШ ЗАСАДИ ЩОДО СИСТЕМАТтАЦПІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
1. Відповідно до законодавства України здійснення заходів щодо систематизації інформаційного законодавства покладається на визначені Верховною Радою України її Комітети.
2. За участю Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Академії правових наук України, провідних наукових закладів України формується робоча група вітчизняних фахівців у галузі інформатики, інших суспільних інформаційних відносин та права (науковців і практиків) для наукового обгрунтування та розробки законодавчих актів у сфері суспільних інформаційних відносин та кодифікації їх норм.
3. Кабінет Міністрів України формує чи визначає провідний міжгалузевий орган центральної виконавчої влади (міжвідомчу урядову комісію), який буде відповідальним за організацію та забезпечення створення проектів законодавчих актів та кодифікації інформаційного законодавства.
4. Визначений Кабінетом Міністрів України орган центральної виконавчої влади безпосередньо створює умови та забезпечує діяльність робочої групи щодо систематизації інформаційного законодавства України.
» следующая страница »
1 ... 74 75 76 77 78 7980 81 82 83 84 ... 187