Таким чином, національна економічна безпека не просто є однією з найважливіших складових системи державних інтересів, а й являє собою вирішальну умовудотримання й реалізації як державних, так і недержавних інтересів країни в умовах зростаючої зовнішньої та внутрішньої загрози.
Перемога реформ в Україні означає потенційну можливість зміцнення її національної економічної безпеки, створення міцного фундаменту для відстоювання українських державних інтересів. Зовнішня привабливість популярного в ліберальних колах гасла «чим менше держави, тим краще» не може заповнити ту нішу в ринковому розвитку будь-якої сучасної країни, що належить державі та її інститутам. Демократична ринкова економіка не визнає всевладдя ні рад, ні ринку, ні капіталу, ні однієї єдиної партії. Демократична ринкова економіка має свої правила гри, а стежити за виконанням цих правил суспільство доручає державі. І в інтересах кожного з нас, щоб держава діяла ефективно, спираючись при цьому на довіру і визнання свого народу.
Особливо важливо мати діючий і водночас демократичний механізм державної участі у становленні ринкової економіки в той перехідний період, який нині переживає Україна. Для цього не завадило б знати зарубіжний досвід та особливості розбудови національної економічної безпеки.
Загалом, активний розвиток саме систем національної безпеки пов’язаний з діалектикою таких її вихідних передумов: активізацією самовизначення тих чи інших націй, усвідомлення їхніх особливих інтересів у світі та протиріччя внутрішніх інтересів суспільства і необхідності їх збереження та розвитку; наростаючою нестабільністю, асиметрією соціально-економічних процесів і зростанням зовнішньої та внутрішньої загрози суспільству та його інтересам; появою могутніх засобів впливу на соціально-економічні процеси, таких як управління, як їх найсуттєвішого органічного прошарку; розгортанням вивчення загроз національній безпеці та засобів протидії їм у системі державного управління до рівня науки, тобто системи теоретичного вивчення, і забезпечення його зворотного активного впливу на механізм та органи державного управління щодо розбудови системи національної безпеки.
Історично проблема національної економічної безпеки виникає одночасно з формуванням державності, становленням і усвідомленням національних інтересів взагалі й економічних інтересів зокрема. Тому в історії будь-якої держави можна знайти періоди, коли ця проблема або загострювалася, або ставала «непомітною», але вона ніколи не зникала з поля зору державних мужів. Серед безлічі факторів, що визначають підходи до вирішення питання економічної безпеки, вирізняються два. Перший — це стан національної економіки, рівень її конкурентоспроможності. Другий — загострення конкуренції у світовому господарстві, боротьба за відповідне місце у світовому економічному табелі про ранги. Звідси випливає, що у всіх випадках фактор часу відіграє вирішальну роль, тому що не можна забезпечити економічну безпеку взагалі. У певний час і за певних умов знаходиться адекватне для цього періоду вирішення даної проблеми для конкретної країни.
Історія розвитку людської цивілізації знає чимало прикладів, коли окремі країни чи група країн намагалися замкнутися і відгородитися від решти світу, роблячи наголос на закритій національній економіці. У такому випадку економічна безпека з нормального елемента міжнародних зв’язків перетворювалася на реальну «залізну завісу», що відокремлювала ці країни від світового відтворювального процесу.
Подібні хвилі історії заслуговують особливого розгляду, але вони не змінюють сформованої картини виникнення, становлення і розвитку національної економічної безпеки для країн, що перебувають у загальному
історичному руслі розвитку національного та світового ринкового господарства. Саме ці позиції формують наш підхід до аналізу закордонного досвіду забезпечення економічної безпеки.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 ... 350