• роботи щодо вивчення газоносності, розробки методів дегазації вугільних пластів, розв’ язання проблем пошуку, використання метану
Видатки на інші галузі промисловості
• консервація потужностей з виробництва важкої води та інших спеціальних об’ єктів;
• реструктуризація залізорудних підприємств із підземного видобутку руди
Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств [16], що визначено Програмою реформування й фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1999 року № 1921. Планування цих видів видатків здійснюється на основі зведених балансів доходів і видатків міністерств і відомств, відділів та управлінь місцевих держадміністрацій і виконкомів місцевих рад, у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства і організації державної форми власності.
Зведені баланси доходів і видатків складаються на підставі балансів доходів і видатків підпорядкованих підприємств, а також розрахунків видатків, які фінансуються у централізованому порядку [14]. Динаміка змін видатків на промисловість, енергетику та будівництво подана на рис. 8.4 [20, 21].
Я 500
2 2000 2 500
^ 500
Рис. 8.4. Динаміка видатків на промисловість, енергетику та будівництво
Видатки на розвиток промисловості й енергетики відображаються у розрізі підрозділів бюджетної класифікації за функціональною, відомчою та цільовими ознаками. Суми видатків, передбачені зведеними балансами доходів і видатків, включаються до відповідних бюджетів і після їх затвердження фінансуються через головних розпорядників коштів. Визначення видатків - складний і трудомісткий процес, який потребує використання великого обсягу вихідних даних, аналітичної бази та розрахунків.
Так, обсяг видатків на оплату геологорозвідувальних робіт, послуг підприємств і організацій з виконання багатоцільових програм (проектів), послуг з типового проектування, науково-дослідних послуг, виконання інших державних програм визначається відповідно до кошторисної вартості вказаних послуг на основі договорів з виконавцями.
Обсяг субсидій на покриття збитків підприємств визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та собівартістю. У разі встановлення державою або через інші об’єктивні причини цін на продукцію (послуги, роботи) нижчих від собівартості, держава в межах встановлених нею обсягів реалізації зобов’язана покривати цю різницю відповідними субсидіями. Фінансування збитків протягом бюджетного року повинно здійснюватися прямо пропорційно виконанню виробничої програми. Причому невиконання програми повинно супроводжуватися зменшенням обсягів фінансування, а перевиконання - збільшенням обсягів фінансування тільки у разі уточнення виробничої програми в бік збільшення [14].
Фінансові органи зобов’язані детально перевіряти правильність розрахунків планових збитків (правильність віднесення кожного виду затрат на собівартість продукції, дотримання норм, тарифів цін тощо), оскільки від них залежить правильність визначення бюджетних асигнувань.
Фактичне зниження собівартості продукції у порівнянні з плановою за рахунок внутрішніх резервів є додатковим джерелом заохочувальних фондів, держава не має права зменшувати на цю суму обсяги фінансування.
Обсяг субсидій на приріст обігових коштів визначається для кожного збиткового або нерентабельного підприємства з урахуванням приросту нормативу, завдань з прискорення оборотності, наявності лишків обігових коштів та зміни стійких пасивів.
Фінансування приросту нормативу обігових коштів здійснюється у терміни, передбачені фінансовими планами підприємств.
» следующая страница »
1 ... 90 91 92 93 94 9596 97 98 99 100 ... 256